скачать файл
ч. 1 ч. 2

У третьому розділі "Формування раціонального польового кормовиробництва та підвищення його ефективності" визначені напрями розв'язання цієї проблеми у досліджуваному регіоні через удосконалення структури посівів кормових культур і впровадження енергозаощаджуваючих технологій виробництва кормів, покращання матеріально-технічної бази галузі, створення ринку об'ємних кормів на рівні сільських і селищних рад, районів та регіону в цілому.

Здійснена за удосконаленою нами методикою рейтингова оцінка рекомен- дованих науковими установами УААН для південно-західного степу Причорномор'я кормових культур свідчить, що найбільш ефективними з них є: серед зернофуражних – тритікале озиме, горох, вика озима, нут і овес голо- зерний; серед сіяних культур на сіно і сінаж – люцерна, сорго-суданковий гібрид, суміші озимого тритікале з викою, вики і вівса; сіяні кормові культури на зелений корм та на випас – люцерна, суміш озимого тритікале+вика, сорго + вика, суданка + горох, еспарцет.

Люцерна є найбільш продуктивною і найменш енергозатратною висо- кобілковою культурою. Значно менші витрати пального порівняно із пропашними і навіть однорічними кормовими культурами в умовах зростання його цін за останні два роки підвищують її привабливість. Високоефективними (як вже відмічалося раніше) є її посіви у суміші зі злаковими травами, такими як стоколос безостий, райграс високий, костриця лучна та ін.

Дані, наведені у табл.2, свідчать, що у господарствах 4-ї групи, де питома

Таблиця 2

Вплив питомої ваги багаторічних трав у структурі посівної площі на ефективність виробництва об’ємних кормів у сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області у 2004 році

Показники


Групи господарств з питомою вагою багаторічних трав у загальній площі посівів, %

У середньому

по господарствах



I

до 1,7


II

1,71-6,70



III

6,71-9,90



IV

понад


9,90

Кількість господарств у групі

10

18

17

10

55

Питома вага багаторічних трав у загальній площі посівів у середньому по групі, %

0,9

4,3

7,7

13,2

5,6


Питома вага багаторічних трав у загальній площі посівів кормових культур середньому по групі, %

7,5

25,5

37,9

45,3

32,7


Одержано об’ємних кормів, ц к. од., з розрахунку на:

  • 1 га посівів кормових культур

  • 1 га загальної посівної площі

  • 1 ум. голову худоби та птиці

21,9


2,7

24,5


28,7


4,9

27,8


32,0


6,8

36,5

33,0

9,6


36,8

23,0


4,3

24,8


Собівартість 1 ц к. од. об'ємних кормів, грн.

21,81

16,60

14,60

14,23

20,83


вага багаторічних трав у загальній площі посівів вища, ніж у середньому по всіх господарствах та по господарствах 1-ї групи відповідно у 2,3 та у 14,6 рази, з одного гектара посівів кормових культур одержано в цілому зелених, грубих та соковитих кормів більше, ніж у середньому по усіх господарствах та у господарствах першої групи відповідно на 43,4 та 50,6 %, а з 1-го гектара загальної посівної площі одержано більше кормів у 2,2 та 3,5 рази.

З врахуванням результатів рейтингової оцінки кормових культур і за допомогою економіко-математичного моделювання та ПЕОМ нами на мате- ріалах сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Гур'ївка" Новоодеського району було здійснено розрахунки з визначення оптимальних за структурою та розмірами посівних площ (табл. 3).

Таблиця 3

Проект розвитку польового кормовиробництва для забезпечення

дійного стада СЗАТ "Гур'ївка" якісними і дешевими кормами у стійловий та пасовищний періоди



Показники

Фактично у середньому за 2005-2006 рр.

Проект

Показники проекту в

% до фак-

тичних по- казників


Поголів'я корів, голів

400

400

100,0

Площа посіву кормових культур, га

1200

586

48,8

Валове виробництво кормів, ц. к. од.

19109

21720

113,6

Валове виробництво перетравного протеїну, ц

2019

3469

171,8

Валове виробництво кормопротеїнових одиниць, ц

19144

27337

142,8

Заготовлено та витрачено кормів на 1 корову за рік, ц кормових одиниць

47,7

54,3

113,8

Одержано з розрахунку на 1 га посіву:










- кормів, ц к. од.

15,9

37,0

у 2,3 рази

- перетравного протеїну, ц

1,68

5,92

у 3,5 рази

- кормопротеїнових одиниць, ц

15,9

46,5

у 2,9 рази

Вміст в 1 кормовій одиниці корму перетравного протеїну, г

105

115,3

109,8

Надій молока на 1 корову, ц

29,25

40,00

136,7

Витрати кормів на 1 ц молока, ц к.од.

1,63

1,35

82,8

Собівартість 1 ц кормових одиниць, грн.

44,85

55,31

123,3

Дані табл. 3 свідчать, що за проектом площа посіву сіяних трав за умов достатнього забезпечення дійного стада кормами власного виробництва зменшиться на 51,2 %, але валове виробництво кормових одиниць та перетравного протеїну за рахунок удосконалення структури кормового клину збільшиться відповідно на 13,6 та 71,8 відсотків. При цьому буде одержано більше з розрахунку на 1 гектар посіву кормових культур: кормів у перера- хунку на кормові одиниці – у 2,3 рази; перетравного протеїну – у 3,5 рази; кормопротеїнових одиниць – у 2,9 рази. Також підвищиться вміст протеїну в 1 кормовій одиниці у 1,5 раза.

В дисертаційній роботі було рекомендовано до використання такі нові інтенсивні кормові культури як редька олійна, гірчиця біла, ярий та озимий ріпак, гібрид перко, капуста кормова, амарант, галега східна, окопник, топінамбур та ін. Завдяки високій екологічній пластичності ці культури добре адаптувалися до посушливих умов південно-західного степу Причорномор'я. Введення зазначених кормових культур у систему зеленого конвеєру дозволить подовжити тривалість годівлі худоби дешевими зеленими кормами від 150 – 160 до 210 – 240 днів або на 2,0 – 2,5 місяця.

Одним з важливіших завдань у досліджуваному регіоні є формування раціонального польового кормовиробництва у господарствах усіх категорій і створення ефективного ринку об'ємних кормів для забезпечення поголів'я великої рогатої худоби, що знаходиться у господарствах населення. Дані зве- дених балансів кормів (статистична форма 24-сг) по районах і в цілому по області свідчать, що у середньому кількість проданих сільськогосподарськими підприємствами грубих і соковитих кормів господарствам населення за останні 5 років зменшилася відповідно у 2,8 та 2,0 рази. Але в той же час це зменшення у Єланецькому та Врадіївському районах склало відповідно у 7,9 і 18,0 разів.

Все раніше наведене свідчить про негайну необхідність створення ефек- тивно діючого ринку об'ємних кормів на регіональному рівні – на територіях сільських і селіщних рад, районів і в цілому по області. Особливо це стосується тих районів, де вкрай мало природних пасовищ і сінокосів загального користування і до того ж за недостатністю вологи в умовах високих температур в літню пору травостій дуже рано висихає. До них, на нашу думку, в першу чергу можливо віднести Березанський, Очаківський, Миколаївський, Веселинівський, Жовтневий, Новоодеський, Єланецький, Березнегуватський і Снігурівський райони.

На наше переконання, в якості суб'єктів - продавців регіонального ринку об'ємних кормів Миколаївської області можуть виступать такі сільськогос- подарські товаровиробники:

- аграрні формування (сільськогосподарські підприємства різних форм власності і господарювання), які ведуть виробництво як на закріплених за ними сільськогосподарських угіддях, так і на орендованих у мешканців сіл і селищ земельних ділянках. При цьому вони можуть продавати надлишок вироблених кормів або вироблені цілеспрямовано на замовлення орендодавців землі корми за визначеними цінами, в тому числі - і в рахунок орендної плати;

- особисті селянські господарства населення сільської місцевості, які господарюють на власній та орендованій землі і також можуть продавати надлишок вироблених об'ємних кормів, в тому числі і в рахунок орендної плати;

- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи з виробництва об'ємних кормів на землях засновників цих кооперативів згідно їх замовлень на корми. Такими засновниками можуть бути пенсіонери, працівники соціальної сфери на селі і окремі особисті селянські господарства населення за підтримки органів місцевого самоврядування.

З другого боку, іншим суб'єктом вказаного ринку – покупцями об'ємних кормів є певні категорії сільських мешканців, в першу чергу, це пенсіонери та працівники соціальної сфери сільської місцевості, які не можуть з об'єктивних причин забезпечити власну велику рогату худобу грубими та соковитими кормами в достатній кількості.

В умовах ринкових відносин під час купівлі – продажу кормових ресурсів, в тому числі і об'ємних кормів, найбільш розповсюдженими є договірні та вільні ринкові ціни. Перші визначаються на підставі домовленостей між продавцем (виробником кормів – сіна, сінажу, силосу, зеленої маси та ін.) і покупцем під час укладання між ними угоди про купівлю-продаж. Частіше такі ціни встановлюються за згодою між орендодавцем і орендарем земельних ділянок та майна. Вільні ринкові ціни на певні види кормів, як правило, формуються відповідно до співвідношення попиту і пропозиції вказаних видів кормів.

Нами на основі типових технологічних карт розраховані ціни підприємства – кормовиробника, в склад якої включені виробнича собівартість 1 ц кормів за видами (виходячи з цін на виробничі ресурси у 2007 році) і певна сума прибутку, що забезпечує розширене відтворення в галузі польового кормовиробництва) - ціни пропозиції на певні види кормів з врахуванням законодавчо встановлених відрахувань у позабюджетні фонди (табл.4).

Таблиця 4

Ціни пропозиції на певні види кормів

на регіональному ринку Миколаївської області


Види кормів

Виробнича

собівартість

1 ц кормів, грн


Коефі-

цієнт


рента

бельно-


ності

Коефіцієнт, що

враховує


виплати у

позабюд-


жетні фонди

Ціна 1 ц кормів, грн

Вика озима на зерно

38,41

1,30

0,02

50,93

Тритікале озиме на зерно

44,43

1,30

0,02

58,91

Овес голозерний на зерно

38,51

1,30

0,02

51,06

Силос кукурудзяний

9,88

1,20

0,02

12,09

Сінаж

9,15

1,20

0,02

11,20

Сіно люцернове

26,74

1,20

0,02

32,73

Суданка на зелений корм

6,29

1,20

0,02

7,70

Люцерна на зелений корм

6,02

1,20

0,02

7,37

Результати розрахунків, що наведено у табл. 4, свідчать, що найвищими є ціни на фуражне зерно – вони вище, ніж ціни на силос і сінаж, у середньому у 4,5 раза. Ціни на сіно люцернове також вище, ніж на силос і сінаж, у середньому в 2,8 раза. Ціни на зелену масу суданки та люцерни нижчі за ціни на сіно у 4,3 раза.

У наведенних цінах не врахована кон'юктура ринку, на яку впливають багато чинників, серед яких важливу роль відіграють природно-кліматичні умови, які в останні роки, за даними Гідрометеорологічної служби Миколаївської області, мають тенденцію до погіршення. Також певні кроки щодо врегулювання цін економічними важелями може здійснити місцева влада.

В И С Н О В К И
Дослідження теоретико-методологічних і практичних питань формування раціонального польового кормовиробництва та забезпечення його ефективного функціонування в регіоні дозволили зробити наступні висновки і пропозиції:

1. Рослинні корми, в тому числі їх складова - рослинний білок, є основною сировиною для виробництва продукції тваринництва, споживання якої відіграє дуже важливу роль у подовженні тривалості життя людини. Збільшення виробництва тваринного білка і є важливою складовою стратегії забезпечення продовольчої безпеки України. Продуктивність великої рогатої худоби (основний споживач об'ємних кормів серед тварин та птиці) майже на чверть визначається генетичним потенціалом, на 17 % - технологічними факторами і на 59 % - якістю та збалансованістю кормів за білком, одержаних у польовому кормовиробництві.

2. Оцінку ефективності кормових культур доцільно проводити за систе- мою наведених в роботі показників з визначенням загального їх рейтингу по таким з них, як : одержано з 1 га їх посівів кормових одиниць, перетравного протеїну і кормопротеїнових одиниць; вміст в 1-ій кормовій одиниці перетравного протеїну в г; коефіцієнт перетравлення у %; собівартість 1 ц кормових одиниць у грн.

3. В господарствах усіх категорій Миколаївської області виробництво молока за 1990 – 2007 роки зменшилося вдвічі, а обсяги виробництва яловичини - у 4,7 раза. Сталося це лише за рахунок зменшення поголів'я корів і великої рогатої худоби на відгодівлі у сільськогосподарських підпри- ємствах відповідно у 21,5 та 26,3 разів. В 2005 – 2007 роках в господарст- вах населення вироблялося щорічно у середньому 83,7 і 91,0 відсотків від загальних по області обсягів виробництва яловичини і молока, незважаючи на те, що в них за останні три роки також зменшилося поголів'я великої рогатої худоби і в тому числі корів - відповідно на 16,4 та 15,0 відсотків.

4. Загальна площа посівів кормових культур (без зернофуражних) у госпо- дарствах суспільного сектору Миколаївської області за 2000 – 2007 роки зменшилася у 5,3 раза, тоді як поголів'я великої рогатої худоби скоротилося лише в 1,6 рази. Обсяги виробництва основних видів низько затратних об'ємних кормів (силосу та зеленої маси на корм) зменшилися за цей же період у 2,0 і 4,0 раза, але використання більш дорожчих концентрованих кормів на виробництво продукції скотарства збільшилося при цьому у 1,5 раза.

5. Сьогодні в досліджуваному регіоні існує структурна диспропорція між чисельністю поголів’я тварин та наявними площами кормових культур у господарствах різних категорій: у господарствах населення зосереджено від 59 до 84 % загального поголів’я за видами, 56-90 % обсягів виробництва тваринницької продукції, однак вони мають лише 22 % загальної площі кормових культур; в той же час сільськогосподарські підприємства, де зосереджено до 70 – 78 % загальної площі кормових культур, утримують 16 – 40 % загального поголів’я тварин і виробляють 20 – 44 % всієї продукції тваринництва.

6. Зменшення обсягів виробництва і витрат основних видів кормів було зумовлене: а) зниженням урожайності певних кормових культур; в) скоро- ченням площі кормових культур по Миколаївській області у 3,3 раза. Низька врожайність основних кормових культур обумовлена порушеннями технологій їх вирощування і збирання, значного обмеження внесення органічних добрів під ці культури. В останні роки на 1 га посіву сіяних трав вноситься лише по 30 кг мінеральних добрив у фізічній вазі при мінімальній потребі 300 – 350 кг. Органічних добрив вноситься в середньому по 0,4 т на гектар, тоді як потрібно не менше 8 т.

7. Дані групування 55 найбільших за поголів'ям корів сільськогоспо- дарських підприємств Миколаївської області за розміром авансованого капіталу на 1 га сіяних трав свідчить, що його збільшення у останній групі порівняно з першою з 229 грн. до 560 грн. дозволило з одиниці площі одержати на 20 ц кормових одиниць корму більше, а коефіцієнт кореляції за даними регресійно-кореляційного аналізу R= 0,6266 свідчить про високий рівень зв'язку між виробничими витратами на 1 га та продуктивністю 1 га сіяних трав. Групування вищезгаданих господарств за площею посіву сіяних трав на одне господарство свідчить, що з її збільшенням з 275 га до 1185 га, або в 4,3 раза урожайність сіяних трав зросла у 7 разів. За даним регресійно-кореляційного аналізу коефіцієнт кореляції при цьому дорівнює 0,7548, що також свідчить про високий рівень зв'язку між вказаними показниками.

8. Рейтингова оцінка окремих кормових культур за їх цільовим призначенням для досліджуваного регіону свідчить, що найбільш ефективними можуть бути: група зернофуражних культур – вика озима, тритікале озиме, горох, жито озиме, соя, овес, нут, чина; група однорічних трав - які вирощуються в сумісних посівах для одержання зеленої маси – кукурудза, сорго, суданська трава, сорго-суданкові гібриди, соя, горох, вика, чина. У проміжних посівах найбільш доцільно у складі сумішок використовувати озиме жито, тритікале, озимий ріпак, озиму свиріпу, горох, сою, вику озиму, сорго, сорго-суданковий гібрид, суданську траву; для одержання сіна найдоцільніше використовувати багаторічні бобово-злакові сумішки, які складаються з люцерни, еспарцету, стоколосу безостого, райграсу високого, лядвенцю рогатого, буркуну білого.

9. Визначення за допомогою економіко-математичного моделювання та ПЕОМ раціональних за розміром і структурою посівних площ у польовому кормовиробництві на 400 корів для СЗАТ "Гур'ївка" дало такі результати: загальна площа посіву за умов достатнього забезпечення вказаного поголів'я якісними кормами складе 586 га проти 1200 га у середньому за 2005 – 2006 роки; валове виробництво кормових одиниць і перетравного протеїну за рахунок впровадження озимого тритікале та вики озимої і збільшення площі посіву люцерни на зелений корм, сінаж і сіно зросте відповідно на 13,6 і 71,8 %; продуктивність 1 га сіяних трав збільшиться за виходом кормів у перерахунку на кормові одиниці – у 2,3 раза, за виходом перетравного протеїну – у 3,5 раза і за виходом кормопротеїнових одиниць – у 2,9 раза.

10. В умовах нестабільних природно-кліматичних умов південно-західного степу Причорномор'я пропонується широко використовувати посухо- та морозостійкі кормові культури – сорго і сорго-суданкові гібриди, нут, суданку, а також проміжні посіви з 3 – 4-х компонетних травосумішок злако- вих, бобових та капустяних культур (редьки олійної, гірчиці сарептскої, сурепиці ярої та ін.), що дозволяють подовжити зелений конвеєр як мінімум на 25 – 30 днів і збільшити вихід кормових одиниць на 25 – 30 % та перетравного протеїну на 30 – 40 % порівняно з виходом їх в одновидових посівах та в посі- вах бобово-злакових травосумішок. Заслуговують на увагу такі нові кормові багаторічні культури, як фацелія, конюшина відкритозіва, козлятник східний, свербіга, рапонтикум сафлоровидний, ехінація пурпурова, оман високий, кропива коноплеподібна, живокост шорсткий.

11. Загалом по Миколаївській області сільськогосподарськими підприєм- ствами у 2006 році було продано населенню грубих і та соковитих кормів по- рівняно з 2002 роком відповідно у 2,8 та 2,0 рази менше. В цілому по області рівень забезпеченості великої рогатої худоби населення об'ємними кормами у 2006 році склав 35,1 % і цей показник менше, ніж у 2004 році, на 2,7 відсот- кових пункти.

12. У дрібних господарствах різних форм власності і господарювання, в тому числі у господарствах населення, площі кормових культур, їх структура і обсяги виробництва кормів в більшості випадків не задовольняють потребу в них для забезпечення повноцінної годівлі тварин. Вже сьогодні окремі господарства Снігурівського, Новоодеського і Очаківського та інших районів Миколаївської області продають 1 тонну кормів за цінами: сіна – 300 – 350 грн., силосу або сінажу – 150 – 200 грн., соломи – від 100 грн.

13. Існує потреба у створенні ринку об'ємних кормів у сільській місце- вості. Основним виробником кормів, як і тваринницької продукції, мають стати спеціалізовані великотоварні сільськогосподарські підприємства, в яких вже існують кормові сівозміни і повномасштабне виробництво кормів, і тому вони, за нашими дослідженнями, здатні більш ефективно вести тваринництво. Але й інші підприємства (приватно-орендні, фермерські і особисті селянські господарства та ін.) теж можуть виробляти певні види кормів, які потім можуть продавати своїм орендодавцям в рахунок сплати орендних платежів за орендовану землю і майно. Ціна 1 т певного виду корму повинна встановлюватися на підставі визначеної виробничої собівартості одиниці корму, певного рівня рентабельності його виробництва (20 – 30 %) та певних нарахувань на ціну, а також враховувати співвідношення попиту і пропозиції та якість кормів.

14. В межах сільських територіальних одиниць (сільських і селищних рад) власникам великої рогатої худоби доцільно об'єдуватися і створювати безприбуткові госпрозрахункові кооперативи для виробництва кормів на землях громадян і догляду за культурними пасовищами, які були їм надані. Таким кооперативам, на нашу думку, повинна надаватися допомога у вигляді доступних (пільгових) кредитів на придбання кормозбиральної техніки, насіння кормових культур, мінеральних добрив, палива та інших ресурсів. В межах районів та в цілому по Миколаївській області вищезгаданим кооперативам доцільно на умовах кооперації об’єднуватися у асоціації кооперативів задля спільного й ефективного використання дороговартісної кормозбиральної техніки та обладнання для заготівлі кормів. На нашу думку, з такими об'єднаннями можлива співпраця молокопереробних підприємств та інших інвесторів, а також органів місцевого самоврядування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Підрозділ у монографії


  1. Забезпечення конкурентоспроможності і економічного зростання регіонального АПК/ [Т.В. Апостолова, І.Д. Бурковський, Я.В. Бунзяк та ін.]; за ред. І.І.Червена, Л.А.Євчук.- Миколаїв, МДАУ, 2005.- 440 с.


Наукові статті у фахових виданнях
2. Іваненко Т.Я. Удосконалення польового кормовиробництва – основа відродження тваринництва / Т.Я.Іваненко // Збірн. наук. праць "Вісник аграрної науки Причорномор'я" МДАА.- 2001.- Вип.2 (11).- С. 48 – 52.

3. Іваненко Т.Я. Реформування аграрного сектору економіки і проблеми розвитку польового кормовиробництва / Т.Я.Іваненко // Збірн. наук. праць “Вісник аграрної науки Причорномор’я” МДАА.-2001.- Спец. вип. 4 (13).- С. 339 – 343.

4. Іваненко Т.Я. Удосконалення посівів кормового клину Південного регіону / Т.Я.Іваненко // Збірн. наук. праць "Вісник аграрної науки Причорномор'я" МДАУ.- 2005.- Вип.2 (30 ).- С. 80 – 84.

5. Іваненко Т.Я. Інтенсифікація і економічна ефективність польового кормо- виробництва в господарствах Миколаївської області / Т.Я.Іваненко // Збірн. наук. праць "Вісник аграрної науки Причорномор'я" МДАУ.- 2006.- Вип.1 (33).- С. 87 – 93.

6. Іваненко Т.Я. Розвиток регіонального ринку об'ємних кормів для скотарства в господарствах населення /Т.Я.Іваненко // Збірник наукових праць "Економіка: проблеми теорії та практики".- Вип.231: В 9 т.- Т. VІІІ.-Дніпропетровськ: ДНУ, 2007.- С.1541 – 1547.

7. Іваненко Т.Я. Відновлення та удосконалення польового кормовироб- ництва – важливий шлях до підвищення рівня забезпеченості скотарства якісними кормами /Т.Я.Іваненко // Збірн. наук. праць "Вісник аграрної науки Причорномор'я" МДАУ.- 2007.- Вип.3 (42).- С. 72 – 78.

8. Іваненко Т.Я. Рейтингова оцінка ефективності вирощування кормових культур /Т.Я.Іваненко // Економіка АПК.- 2007.- № 12.- С. 98 – 102.
В інших виданнях

9. Іваненко Т.Я. Удосконалення сівозмін польового кормовиробництва південного регіону /Т.Я.Іваненко // Тези доповідей Другої Міжнародної науково-практичної конференції "Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК"(13 – 15 червня 2005 р., м. Мелітополь /Таврійська державна агротехнічна академія.- Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2005.- С. 79 – 80.




АНОТАЦІЯ

Іваненко Т.Я.

Формування раціонального польового кормовиробництва та забезпечення його ефективного функціонування в регіоні.

Рукопис.


Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством (економіка сільського господарства і АПК).

Миколаївський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України.

Миколаїв, 2008.

У дисертаційній роботі викладено теоретичні основи формування та роз- витку польового кормовиробництва у південно-західному Степу Причор- номор'я за несприятливих в останній час природно-кліматичних умов, методичні підходи щодо оцінки ефективності функціонування вказаної галузі. Здійснено ретроспективний аналіз стану та ефективності польового кормовиробництва досліджуваного регіону, його впливу на забезпеченість великої рогатої худоби усіх категорій господарств регіону об'ємними кормами. У дисертації визначено основні напрями з формування раціонального польового кормовиробництва та підвищення його ефективності за рахунок концентрації, кооперації та інтенсифікації досліджуваної галузі, вдосконалення складу і структури посівів кормових культур з метою збалансування одержаних кормових ресурсів за білком та іншими поживними речовинами, покращення виробничого потенціалу галузі, формування і ефективного функціонування ринку об'ємних кормів у регіоні на основі економічно обгрунтованого ціноутворення.

Ключові слова: польове кормовиробництво, об'ємні корми, перетравний протеїн, високобілкові кормові культури, інтенсифікація і концентрація польового кормовиробництва, ринок об'ємних кормів, ціни і ціноутворення.


АННОТАЦИЯ

Иваненко Т.Я.

Формирование рационального полевого кормопроизводства и обеспе- чение его эффективного функционирования в регионе.

Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 8.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством (экономика сельского хозяйства и АПК).

Николаевский государственный аграрный университет Министерства аграрной политики Украины.

Николаев, 2008.

В диссертационной работе изложены теоретические основы формирования полевого кормопроизводства и обеспечения его эффективного функционирования в юго-западной степи Причерноморья, определены методические подходы оценки эффективности функционирования указанной отрасли. В частности, предложена рейтинговая оценка кормовых культур на основе системы показателей, характеризующих их продуктивность в кормовых и кормопротеиновых единицах, выход с 1 га площади посева переваримого протеина, себестоимость производства 1 ц кормовых единиц, а также наличие перевариваемого протеина в 1-й кормовой единице.

Проведен ретроспективный анализ состояния и эффективности полевого кормопризводства исследуемого региона, его влияние на обеспеченность крупного рогатого скота всех категорий хозяйств региона объемными кормами. Отмечено, что в последние 7 лет темпы сокращения площадей сеяных трав в сельскохозяйственных предприятиях Николаевской области превышают темпы сокращения численности крупного рогатого скота и в том числе коров. Удельный вес посевов кормовых культур в общей посевной площади в 2007 году в среднем составил 3,9 %. В хозяйствах населения этот показатель несколько выше – 8,9 %, но и он уступает значению рекомендованному научными учреждениями – 20 – 25 %. К тому же качество кормов очень низ-кое. Производимые при этом объёмные корма недостаточно сбалансированы по перевариваемому протеину.

В диссертации определены основные направления по формированию рационального полевого кормопризводства и повышению его эффективности за счет уровня концентрации и интенсификации исследуемой отрасли, совершенствования состава и структуры посевов кормовых культур с целью сбалансирования производимых объёмных кормов по перевариваемому протеину и другим питательным веществам, улучшения производственного потенциала отрасли, формирования и эффективного функционирования рынка объёмных кормов в исследуемом регионе на основе экономичеcки обоснованного ценообразования на все виды кормовых ресурсов, в первую очередь – объёмные корма.

На основе рейтинговой оценки кормовых культур установлен перечень достаточно эффективных в условия юго-западной степи Причерноморья кормовых культур. В группу зернофуражных культур входят вика озимая, горох, тритикале озимое, рожь озимая, овес, нут. К группе однолетних трав можно отнести сорго, сорго-суданковые гибриды, суданскую траву, горохо- викоовсяные смеси и др. Для производства сена целесообразно в условиях Николаевской области сеять люцерну, эспарцет, смешанные посевы бобовых трав с многолетними злаковыми травами – стоколосом безостым, райграсом высоким, белым буркуном.

Исключительно важное значение имеет обеспечение крупного рогатого скота, в том числе коров, зеленым кормом на основе функционирования зеленого конвейера с ранней весны до поздней осени за счет промежуточных, пожнивных и поукосных посевов.

В диссертационной работе с помощью экономико-математического моделирования и ПК определены рациональные по размерам и структуре посевные площади кормовых культур для обеспечения дойного стада СЗАО "Гурьевка" Новоодесского района – 400 коров. Результаты программирования на основе критерия – минимум затрат на производство 1 ц кормовых единиц при условии содержания белка в одной кормовой единице в количестве 115 г свидетельствуют, что для достаточного обеспечения указанного поголовья животных качественными кормами целесообразно на весенне-летний (паст-бищный) период использовать посевы люцерны на зеленый корм, а также зерно озимого тритикале в количестве 1,5 кг в день на одну корову. В осенне-зимний период суточный рацион 1 коровы в натуральном измерении будет составлять 3 кг зерна третикале, 0,5 кг зерна вики, 5 кг сена люцерны, 32 кг кукурузного силоса, 5 кг кормовых корнеплодов и 10 кг сенажа люцерны. Общая площадь посева кормовых культур для обеспечения дойного стада в расчете на 365 дней составит 586 га – против 1200 га в среднем за 2005-2006 годы.

Для обеспечения грубыми и сочными кормами поголовья крупного рогатого скота, принадлежащего населению, целесообразно в пределах территорий сельских советов организовывать на основе кооперации бесприбыльные хозрасчетные кооперативы для производства указанных кормов на земельных наделах, закрепленных за жителями сел и поселков. В пределах районах и в целом по Николаевской области вышеуказанные кооперативы могут объединяться в ассоциации для совместного и эффективного использования дорогостоящей кормоуборочной техники и оборудования.

В сельской местности необходимо создавать рынок объемных кормов. Субъектами такого рынка могут быть, с одной стороны, сельскохозяйственные предприятия всех форм хозяйствования и собственности, которые могут часть произведенных ими кормов продавать в счет арендной платы за арендованные земельные участки и имущество арендодателям (пенсионерам, работникам социальной сферы и другим категориям граждан в сельской местности). Цена 1ц тех или иных видов кормов должна устанавливаться на основе производственной себестоимости единицы корма, определенного уровня рентабельности его производства (20-30%) и возможных накладных расходов.

Ключевые слова: полевое кормопризводство региона, объёмные корма, переваримый протеин, растительный белок, высокобелковые кормовые культуры, интенсификация и концентрация полевого кормопроизводства, рынок объёмных кормов, цены и ценообразование.


ANNOTATION


Ivanenko T.Y.

Formation of Regional Field Forage Production and Providing Its Effective Functioning in Region.

Manuscript.

Dissertation submitted for a Candidate of Sciences digree (Economics), Specialty 08.00.03 – economics and management by the national economy (Agricultural Economics and Agro-Industrial Complex).

Mikolayiv State Agrarian University of Ministry of Agrarian Policy of Ukraine.

Mikolayiv, 2008.

The dissertation is devoted to theoretical basis of formation and development of field forage production in south-west steppe of the Black Sea region under unfavorable natural and climatic conditions and methodical approaches to estimation of functioning efficiency of the industry. The retrospective analysis of the state and efficiency of field forage production in the region, its influence on providing the cattle of all categories on the farms of the region with sufficient feeds has been made. The dissertation deals with the basic directions of forming the rational field forage production and increasing its efficiency due to the concentration, co-operation and intensification of the industry, improving the composition and structure of forage crops with the purpose of obtaining a balanced content of protein and other nutrients in them, improvement of production potential of the industry, forming and effective functioning of market for forages in the region on the basis of economic ally grounded pricing.

Keywords: field forage production of region, volume forage, digestable protein, high-protein green crops, intensification and concentration of field forage production, market of volume forages, price and pricing.




Підписано до друку 17.04.2008 р.

Зам. 168 від 17.04.2008 р. Формат паперу 60х84. Папір офсетний.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл. –вид. арк. 0,9. Тираж 100 примірників.


Видавничий центр МДАУ

54010, м.Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9




ч. 1 ч. 2
скачать файл

Смотрите также: