скачать файл
ч. 1 ч. 2







ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значне скорочення виробництва продукції скотарства (особливо молока) у 2004 – 2007 рр. обумовило різке зростання роздрібних цін на виготовлені з неї продукти харчування. А це, у свою чергу, у зв'язку з низькою платоспроможністю соціально незахищених верств населення призвело до скорочення споживання м'яса, молока і молочних продуктів, що ставить під загрозу продовольчу безпеку країни.

У сучасних умовах на Півдні України, і, особливо - у південно-західному степу Причорномор'я (де розташована досліджувана Миколаївська область) розв'язання вищезгаданої проблеми в першу чергу залежить від забезпечення високоякісними і збалансованими за протеїном дешевими об'ємними кормами (сіном, сінажем, силосом та зеленою масою та ін.) великої рогатої худоби, що утримується переважно у господарствах населення (саме в них в останні роки виробляється більше 90 % загального виробництва молока та майже 80 % яловичини області). За останні роки виробництво цих кормів у цілому, і особливо - у сільськогосподарських підприємствах зменшувалося випереджаю- чими темпами (порівняно зі скороченням поголів'я корів та молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі).

Проблема формування раціонального і ефективно функціонуючого польового кормовиробництва для України в цілому та окремо для її Півдня , як основи для відродження скотарства, була і залишається актуальною й сьогодні. Окремі її аспекти розглядалися у наукових працях Амбросова В.Я., Бабіча А.О., Бойка В.І., Бурлаки Н.І., Варламової К.А., Гарькавого А.Д., Глущенка Д.П, Гноєвого В.І., Карпенка М., Петриченка В.Ф., Подобеда Л.І., Толкача М.І., Топіхи І.Н., Червена І.І., Шебаніна В.С., Шкільова О.В. та інших вітчизняних учених.

Проте ще багато питань щодо гарантованого (навіть у посушливі роки) забезпечення великої рогатої худоби (особливо у господарствах населення) високоякісними, збалансованими за перетравним протеїном та дешевими кормами, створення заради досягнення цієї мети ринку об'ємних кормів у сільській місцевості залишаються невирішеними. Їх актуальність і зумовила проведення цього дисертаційного дослідження.



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер- таційне дослідження виконане за планом науково-дослідних робіт кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївського державного аграрного університету з теми "Організаційно-економічні засади забезпечення економіч-ного зростання в агропромисловому комплексі" (номер державної реєстрації 0106U009689).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і обгрунтовання наукових і практичних рекомендацій з формування раціонального польового кормовиробництва та забезпечення його ефективного функціонування в регіоні. Відповідно до цієї мети ставилися такі завдання:

  • узагальнити науково-теоретичні основи формування раціонального польового кормовиробництва і визначити необхідність його ефективного розвитку;

  • відзначити коло проблемних питань з розвитку польового кормовиробництва з метою визначення шляхів їх розв'язання в сучасних ринкових умовах;

  • розвинути і систематизувати методичні підходи з визначення економічної оцінки кормових культур та ефективності польового кормовиробництва;

- дослідити ретроспективу та сучасний стан польового кормовиробництва, його роль у забезпеченні тваринництва регіону кормами;

- дати оцінку економічної ефективності польового кормовиробництва у досліджуваному регіоні;



  • визначити шляхи вдосконалення структури посівів кормових культур у регіоні з метою підвищення якості та збалансованості кормів за поживними речовинами, насамперед, за протеїном;

  • обгрунтувати напрями покращання виробничого потенціалу галузі польового кормовиробництва;

  • розробити рекомендації щодо організації ринку об'ємних кормів у регіоні.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процеси формування раціонального польового кормовиробництва та забезпечення ефективного його функціонування. Предмет дослідження – теоретико-методичні та прикладні організаційно-економічні і техніко-технологічні проб- леми, пов'язані з формуванням раціонального польового кормовиробництва та забезпеченням його ефективного функціонування в господарствах регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є базові положення діалектичного методу пізнання та сучасної економічної теорії, науково-теоретичні, методологічні й дослідницькі праці вітчизняних та зарубіжних учених з актуальних питань раціонального формування і підвищення ефективності польового кормовиробництва. Під час вирішення визначених у роботі завдань застосовувалося широке коло методів і прийомів економічних досліджень, серед яких: монографічний – у ході з'ясування поглядів науковців на окремі питання формування і ефективного функціонування польового кормовиробництва, вивчення ретроспективи та причинно-наслідкових зв'язків його розвитку в Україні та Миколаївській області, а також за рубежем; абстрактно-логічний – при формулюванні окремих понять, висновків і рекомендацій щодо подальшого розвитку та підвищення ефективності польового кормовиробництва у регіоні; економіко-статистичний (статистичні групування, кореляційно-регресійний аналіз та ін.) – при вивченні й виявленні відповідних тенденцій і закономірностей функціонування польового кормовиробництва в господарствах різних категорій, визначенні кількісного впливу факторів на ефективність виробництва об'ємних кормів; економіко-математичний – при визначенні оптимальної структури посівів кормових культур з метою підвищення ефективності польового кормовиробництва в регіоні зі складними природно-кліматичними умовами.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш важливі наукові результати дисертаційного дослідження полягають у наступному:

вперше:

  • економічно обгрунтовано основні системні заходи з формування раціонального польового кормовиробництва та його ефективного функціонування у господарствах південно-західного степу Причорномор'я, визначені з урахуванням особливостей даного регіону (недостатня кількість опадів у весняно-літній період);

  • розроблено організаційно-економічний механізм створення і функціону- вання ринку об'ємних кормів на місцевому та регіональному рівнях, який включає визначений склад учасників ринку із обгрунтуванням місця сільської територіальної громади в його створенні і функціонуванні;

удосконалено:

- методику планування польового кормовиробництва (на основі визначення критерію мінімізації витрат на виробництво одиниці об'ємного корму для скотарства та його збалансування за білком) з використанням економіко-математичної моделі та ПЕОМ;



  • комплекс заходів щодо створення у сільській місцевості інфраструктури ринку об'ємних кормів, необхідної для забезпечення скотарства не тільки суспільних, а й особистих селянських господарств якісними і збалансованими за поживними речовинами кормами;

  • механізм взаєморозрахунків з приводу купівлі-продажу об'ємних кормів, в основу якого покладається застосування економічно обгрунтованих цін, визначених за наведеною у роботі методикою;

дістало подальший розвиток:

- комплексна рейтингова оцінка кормових культур з визначенням рангового

місця кожної з них на основі системи найбільш важливих для польового кор- мовиробництва показників (кількості одержаних з 1 га посіву кормових одиниць, перетравного протеїну, кормопротеїнових одиниць, вмісту перетравного протеїну в 1 кормовій одиниці, коефіцієнту перетравності одержаного корму, собівартості виробництва 1 ц кормових одиниць);


  • системне дослідження факторів, які впливають на ефективність польового кормовиробництва (інтенсифікації і концентрації, збільшення питомої ваги багаторічних високопротеїнових трав, у тому числі бобових);

  • обгрунтовання доцільності широкого використання нових морозо- та посухостійких багаторічних і однорічних кормових культур в умовах південно-західного степу Причорномор'я;

  • визначення актуальності й ефективності біологізації землеробства - за рахунок розширення площі посіву азотофіксуючих кормових культур, використання переважно органічних азото- і гумусоутворюючих добрив (гною, зелених сидератів, заорювання рослинних рештків та ін.).

Практичне значення одержаних результатів.

Найбільше практичне значення мають такі розробки: системний аналіз сучасного стану польового кормовиробництва і рівня забезпеченості об'єм- ними кормами великої рогатої худоби як сільськогосподарських підприємств, так і господарств населення; рекомендації щодо вдосконалення структури по- сівів кормового клину з метою сталого та надійного забезпечення тва- ринництва збалансованими за білком дешевими кормами через впровадження нових перспективних посухо- та морозостійких багаторічних кормових культур; економіко-математична модель з визначення раціональної структури посівів кормових культур, що дає можливість одержувати необхідну кількість дешевих і збалансованих за білком кормів; пропозиції щодо функціонування ринків об'ємних кормів на територіях сільських рад, районів та регіону і створення відповідної їх інфраструктури.

Розроблені здобувачем пропозиції щодо формування і ефективного функціонування раціонального в умовах досліджуваного регіону польового кормовиробництва прийняті Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 45 від 14.03.2008 р.) та закритим акціонерним товариством ім. Ольшанців Очаківського району (довідка № 29 від 03.03.2008 р.) для впровадження у практичну діяльність підприємств. Вищезгадані практичні розробки можуть використовувати і підприємства інших регіонів Півдня України.

Окремі теоретичні, методичні й практичні результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету на заняттях з економічних дисциплін (довідка за № 61 від 28.03.2008 р.).



Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропо-зиції у дисертації розроблено здобувачем особисто і містяться в одноосібно опублікованих роботах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції – "Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК" (13-15.06.05 р., м. Мелітополь) та на регіональних науково-практичних конференціях у Миколаївському державно- му аграрному університеті в 2003 – 2007 роках.

Публікації. За матеріалами та результатами дисертаційного дослідження опубліковано 7 одноосібних статей у фахових наукових виданнях та 1 тези у матеріалах міжнародної науково-практичної конференції, підрозділ колективної монографії (загальним обсягом 2,9 умовних друкованих аркушів).

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Викладена на 199 сторінках, в тому числі – 168 сторінок - основна частина. Містить 30 таблиць (2 таблиці на окремих сторінках), 7 рисунків та 9 додатків. Список використаних джерел включає 196 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі "Теоретико-методичні засади ефективного розвитку польового кормовиробництва в умовах ринкової економіки" узагальнено основні теоретичні положення і значення ефективного розвитку польового кор-мовиробництва (як важливої галузі рослинництва) для відтворення скотарства в Україні та досліджуваному регіоні. Визначено проблеми з формування й ефек- тивного його розвитку в умовах ринкової економіки.

Загально відомо, що польове кормовиробництво фактично поєднує взає- модію землі, рослин і тварин. При цьому рослинні корми і рослинний кормовий білок є основою для створення продовольчих ресурсів України тваринницького походження, в тому числі тваринного білка, який впливає на якість харчування та тривалість життя людей.

Незаперечним, на нашу думку, є те, що польове кормовиробництво та тваринництво (особливо скотарство) – це дві дуже важливі взаємопов'язані складові сільськогосподарського виробництва, від стану та рівня розвитку яких значною мірою залежить вирішення проблеми продовольчої безпеки в Україні. Між ними повинна бути певна пропорція. І якщо перша галузь скорочується або зникає зовсім, то це неминуче завдає шкоди іншій галузі.

Раціональне польове кормовиробництво в умовах південно-західного степу Причорномор'я передбачає включення в структуру посівів високобілкових посухо- і холодостійких одно- та багаторічних нових кормових культур, їх вирощування за інтенсивними енерго- та ресурсоощадними технологіями в основних, післяжнивних та проміжних посівах з метою достатнього забезпечення в скотарства дешевими та якісними (збалансованим за протеїном і іншими поживними речовинами) об'ємними кормами (силосом, сінажем, сіном, зеленою масою та ін.) .

Основним джерелом рослинного білка у досліджуваному регіоні є зернобобові та багаторічні бобові трави: горох, вика, соя, чина, нут, люцерна, еспарцет, капустяні та інші. У порівнянні з зерновими злаковими в насінні зернобобових у 1,5 раза більше білка, в них є всі незамінні амінокислоти, необ- хідні для росту і розвитку тварин. Багаторічні трави мають найбільшу кормову цінність. За узагальнюючими даними, білок бобових трав майже в 10 разів дешевший білка злакових.

Доцільним є широке впровадження у польове кормовиробництво сумі- шей зернозлакових, зернобобових і капустяних кормових культур, в тому числі таких нових посухо- та холодостійких високобілкових багаторічних культур, як галега східна, кропива коноплеподібна, амарант, стоколос, суріпиця озима, свербіга та ін. Для подовження пасовищного періоду для великої рогатої худоби дуже актуальною є організація зеленого конвеєру за рахунок здійснення післяжнівних та проміжних посівів вищезгаданих кормових культур у весняний та літній періоди.

Для визначення найбільш ефективних в умовах південно-західного степу Причорномор'я кормових культур вважаємо за необхідне встановлювати загальне рангове місце кормових культур за результатами підсумовування бало-місць, які кожна з них набирає за такими показниками: одержано з 1 га посіву окремо кормових одиниць, перетравного протеїну і кормопротеїнових одиниць; вміст перетравного протеїну в 1-ій кормовій одиниці; собівартість виробництва 1 ц корму в перерахунку на кормову одиницю; коефіцієнт перетравлення корму.

У другому розділі "Ретроспектива та економічна ефективність польового кормовиробництва в Миколаївській області" наведено аналіз сучасного стану й економічна ефективність ведення цієї важливої галузі та її вплив на забезпеченість тваринництва (в першу чергу молочного скотарства) якісними і збалансованими за протеїном об'ємними кормами.

За даними наукових установ УААН, в 1990 році Україна входила до числа розвинених країн світу з виробництва продукції тваринництва на душу населення [зокрема, молока – 473 кг (2 місце), м”яса – 84 кг (5 місце)], але нині за цими показниками наша держава знаходиться на 84 місці. У 2006 році на душу населення було вироблено молока 279 кг (або на 41,0 % менше, ніж у 1990 році), м’яса – 35,7 кг, що менше у 2,3 раза. У 2007 році, за попередніми даними Держкомстату України, на душу населення було вироблено 259 кг молока.

Ці негативні зміни пояснюються в основному зменшенням поголів’я тва- рин. Особливо складна ситуація зі скотарством склалася у сільськогоспо- дарських підприємствах усіх форм власності Миколаївської області. За ос- танні 17 років поголів’я великої рогатої худоби в них зменшилося на 683,4 тис. голів (або у 26,3 раза), тобто в середньому щороку воно скорочувалося в цілому

по області на 40,2 тис. голів. При цьому поголів’я корів зменшилося на 207,4 тис. голів (або у 21,5 раза), тобто щороку воно зменшувалося на 26,4 %. У 2007 році товарне виробництво молока було відсутнє у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського та Врадіївського районів, де загальна кількість корів у цілому по всіх господарствах становила відповідно 111 і 24 голів.

На жаль, і в господарствах населення Миколаївської області, починаючи з 2003 року, щороку скорочувалося як поголів’я великої рогатої худоби в цілому, так і окремо поголів’я корів - відповідно на 20,7 та 5,3 тис., голів або на 11,9 та 4,6 %. На нашу думку, вирішальний вплив тут відіграє дефіцит кормів у названих господарствах та низькі закупівельні ціни на продукцію молочного скотарства.

Рівень повноцінної годівлі значною мірою визначає продуктивність тва- рин. Але корми в умовах південно-західного степу Причорномор'я (велика розораність та дефіцит вологи) можливо одержати в основному лише у польовому кормовиробництві. На жаль, за останні роки площа сіяних трав у сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області постійно змен- шується і наочне уявлення про це явище можна мати за допомогою рис. 1.

В цілому по області, як свідчать дані рис.1, у 2007 році площа посівів кормових культур у суспільному секторі зменшилася порівняно з 2000 роком на 167 тис. гектарів, або у 5,3 раза. За даними, наведеними у дисертаційній роботі, зменшення площі посівів кормових культур у 2007 році порівняно з 2000 роком по сільськогосподарських підприємствах Баштанського, Братського і Вознесенського районів відбулося відповідно у 7,6 , 12,6 та 15,6 раза. Найбільш вражаючим це зменшення сталося у Кривоозерському та Врадіївському районах – відповідно у 19,0 разів і 32,5 раза, тобто польове кормовиробництво,

як галузь, тут було знищено.

У багатьох розвинутих країнах фермери під кормові культури (не врахо-

вуючи зернофуражні) відводять до 25 % загальної площі посівів. У середньому

Рис. 1. Динаміка посівних площ сіяних трав по окремих категоріях господарств Миколаївської області (джерело – статистична форма 29-сг)


по Миколаївській області сільськогосподарські підприємства у 2007 році відвели під кормові культури 3,9% всієї посівної площі або майже кожен двадцять п'ятий гектар, в той час як у господарствах населення під ці культури відведено майже кожен одинадцятий гектар. У 2000 році у середньому по сільськогосподарських підприємствах області під сіяними травами було зайнято 17,7 % загальної посівної площі, тобто за сім останніх років питома вага посівів кормових культур зменшилася у 4,0 рази. У той же час за останні чотири роки (2004 - 2007) у господарствах населення питома вага площі під кормовими культурами, навпаки, збільшилася, але лише на 22,2 %.

Дані статистичних спостережень Головного управління статистики Держкомстату України по Миколаївській області свідчать про дуже низький рівень середньої урожайності кормових культур за 2005 – 2007 роки по сіль-ськогосподарських підприємствах досліджуваного регіону (табл.1).

При цьому у господарствах Очаківського району кормових коренеплодів одержали з 1 гектара посівів у 5,5 рази менше, ніж у середньому по області. Кормових баштанних одержано в господарствах Братського, Доманівського та Новоодеського районів в 4 рази менше, ніж у середньому по області, і в 8,9 раза менше, ніж у господарствах Вознесенського району, де досягнута найвища їх врожайність. Значно поступається рівню середньобласних показників і урожай- ність кормових культур Врадіївського району: по кукурудзі на зелений корм і силос – відповідно в 1,7 та 3,7 раза, по однорічних травах на сіно – в 5,3 раза, по

багаторічних травах на зелений корм і сіно – у 8,9 та 2,7 раза. Урожайність кукурудзи на зелений корм у середньому по Башатанському і Березанському також нижча, ніж по області на три чверті.

Таблиця 1

Урожайність кормових (без зернофуражних) культур у сільськогосподарських підприємствах у середньому по адміністративних районах Миколаївської області за 2005 – 2007 роки, ц/га



Адміністративні райони

Кормові коренеплоди

Цукрові буряки на годівлю худобі

Кормові баштанні

Кукурудза на зелений корм

Кукурудза на силос

Інші силосні

Однорічні трави на зелений корм

Однорічні трави на сіно

Багаторічні трави на зелений корм

Багаторічні трави на сіно

Арбузинський

478,3

-

-

135,2

107,1

68,6

48,1

19,7

109,1

30,8

Баштанський

243,8

152,5

135,7

37,9

85,3

29,4

78,5

16,4

83,5

20,0

Березанський

-

-

-

38,9

99,3

162,5

70,4

25,3

59,8

16,5

Березнегуватський

93,3

-

42,2

53,6

60,4

-

30,8

9,9

83,3

18,5

Братський

283,0

69,0

21,8

65,9

68,1

-

22,3

13,7

93,3

39,4

Веселинівський

-

28,6

57,8

55,8

55,4

-

40,7

6,8

96,1

21,4

Вознесенський

302,8

-

188,4

76,8

64,9

-

56,5

11,3

52,2

13,6

Врадіївський

-

86,7

-

40,0

22,8

-

-

3,0

10,8

8,4

Доманівський

258,1

82,6

30,0

62,1

80,2

-

38,3

18,1

46,8

15,6

Єланецький

294,8

-

-

61,4

63,9

-

27,8

-

133,9

40,0

Жовтневий

203,3

91,2

75,8

84,7

75,8

-

79,5

13,8

119,8

22,1

Казанківський

277,3

156,6

-

58,7

84,4

-

19,2

12,9

111,5

26,2

Кривоозерський

-

-

64,6

68,4

122,3

-

41,0

7,2

111,2

19,8

Миколаївський

216,0

-

71,8

54,9

75,8

-

48,4

14,5

35,0

17,9

Новобузький

475,2

41,6

130,2

93,1

111,2

-

59,8

12,6

82,2

34,9

Новоодеський

-

-

14,0

82,3

86,6

87,6

59,3

33,7

118,3

28,0

Очаківський

54,3

-

58,4

55,2

76,9

-

38,2

13,1

70,4

21,6

Первомайський

236,0

86,9

103,8

78,7

97,6

-

43,8

13,1

83,8

19,4

Снігурівський

369,1

265,9

55,7

71,3

111,4

16,4

65,9

9,8

121,8

29,0

По області

300,9

118,8

85,1

68,8

85,9

58,0

55,4

16,1

93,1

22,8

ч. 1 ч. 2 следующая страница >>
скачать файл

Смотрите также: