скачать файл
ч. 1



ЗМІСТ




Вступ. ___________________________________________3



Розділ I. Теоретичні основи дослідження підписів. ____11




    1. Поняття підпису, як засвідчувального знаку, його ознаки. __11

    2. Види дослідження підписів. __________________________38

    3. Завдання криміналістичного дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю. _______________68




Розділ II. Особливості методики криміналістичного дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю. _______________________________ 84




    1. Поняття і основні етапи методики дослідження підписів ___84


    2. Експеримент як складова частина методики дослідження і його значення. _____________________________________ 101

    3. Характерні особливості підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю та їх оцінка ____________ 113

    4. Висновок експерта з дослідження підписів – як джерело доказів у справі і його оцінка_________________________ 136


Висновки________________________________________165




Список використаних джерел _____________________ 171




Додатки_________________________________________ 190

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html



ВСТУП



Актуальність теми дослідження. Здійснювані в Україні соціально-економічні та політичні перетворення, побудова демократичної правової держави гальмуються загостренням криміногенної обстановки, зростанням злочинності. В структурі загальної злочинності покращуються її якісні показники, що проявляється насамперед у збільшенні кількості економічних та інших корисливо-насильницьких злочинів. Боротьба з цими злочинами є самостійною криміналістичною проблемою. Важливим завданням є актуалізація наукового і методичного забезпечення боротьби зі злочинністю, підвищення якісного рівня методів і засобів, які використовуються для цього, їх застосування в діяльності органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю, використання сучасних досягнень науки і техніки та передового досвіду. У зв’язку з цим зростає роль криміналістики, яка повинна озброїти працівників органів досудового слідства новими прийомами розкриття, розслідування і попередження злочинних посягань на майно й особу.

Успішне розслідування і судовий розгляд кримінальних і цивільних справ багато в чому залежить від вмілого використання можливостей криміналістичної техніки, своєчасного призначення і проведення різноманітних судових експертиз.

Завдання криміналістів, з одного боку, – вдосконалювати та розвивати методи дослідження об’єктів, речових доказів у кримінальному процесі, відшукувати експериментальним шляхом нові методи і впроваджувати їх у практику дослідження, з другого боку – доводити до відома працівників слідства та суду сутність методів дослідження, останні досягнення науки і можливості криміналістичної експертизи речових доказів.

Висновок експерта, що містить фактичні дані, є важливим джерелом доказів у справі (ст. 65 КПК України).

Найбільш поширеним видом криміналістичної експертизи є експертиза почерку. Вона призначається в процесі розслідування і судового розгляду різних кримінальних і цивільних справ, коли виникає необхідність у дослідженні дійсності того чи іншого документа. Об’єктами її дослідження є рукописні тексти, цифрові записи і підписи. Підпис виступає одним з основних реквізитів документа і надає йому юридичної сили.

Для успішної ідентифікації особи за підписом у кожному конкретному дослідженні експерт повинен мати знання про побудову підпису, умови його виконання та почерк виконавця, щоб у процесі дослідження встановити індивідуально-характерну сукупність ознак, притаманних підпису конкретної особи. Кожна з ознак, що входить до цієї сукупності, повинна бути оцінена експертом з точки зору не тільки її стійкості, але й індивідуальності, частотності у підписах конкретної особи.

Ця проблема досліджувалася такими вченими-криміналістами, як: В.Ф. Берзін, Н.Є. Новоселецька, В.Г. Гончаренко, В.Г. Грузкова, О.В. Довженко Н.І. Клименко, В.К. Лисиченко, М.В. Салтевський, З.С. Міленевська, В.В. Ліповський, М.Я. Сегай, І.Я. Фрідман, С.А. Ципенюк, М.Є. Бондар.

Дослідження зазначених науковців безумовно мають важливе значення для почеркознавчої експертизи. Однак не всі питання ідентифікації особи за підписом, які охоплює ця проблема, досліджені. Для успішного експертного дослідження слід знати чітку класифікацію підписів, виконаних у різних умовах, зокрема в умовах обмеженого зорового контролю, зміну ознак цих підписів залежно від умов виконання і врахування їх експертом у методиці дослідження. Інакше методика дослідження таких підписів є недосконалою. Необхідність поглибленого вивчення і вирішення зазначеної проблеми обумовила вибір теми даного дисертаційного дослідження.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пріоритетних напрямків наукових досліджень вищих навчальних закладів МВС України на період 2001-2005 років (Рішення Колегії МВС України від 12 грудня 2000 року № 9 КМ/1) і головних напрямків наукових досліджень Донецького інституту внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр. Тема дисертації “Криміналістичне дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю” обговорена на засіданні кафедри криміналістики та криміналістичних експертиз та затверджена вченою радою Донецького інституту внутрішніх справ МВС України 11 грудня 2000 року (протокол № 6).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка криміналістичного вчення про підпис: його походження, поняття, функції, види криміналістичного дослідження та вдосконалення методики дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

  • здійснити аналіз теоретичних положень, які стосуються формування поняття і функцій підписів;

  • обґрунтувати положення про те, що підпис є засвідчуваним знаком особи й одним з основних реквізитів документа, який надає йому юридичної сили;

  • дослідити види дослідження підписів і їх доказове значення;

  • дослідити механізм зміни ознак підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю, і враховувати їх під час ідентифікації таких підписів;

  • розробити класифікацію підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю;

  • провести експертний експеримент з метою перевірки змін у підписах, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю;

  • внести пропозиції експертам-криміналістам щодо оцінки і врахування під час ідентифікації підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю, зміни їх ознак;

  • дослідити особливості оцінки висновку експерта про дослідження підписів як джерела доказів органами слідства і суду.

Об’єктом дослідження є механізм виконання підписів в умовах обмеженого зорового контролю.

Предметом дослідження є закономірності класифікації підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю, встановлення в них сукупності характерних ознак і закономірності формування методики дослідження таких підписів.

Методи дослідження. Робота базується на критичному аналізі спеціально-юридичних та медичних літературних джерел. Базу дослідницької методології складає сукупність методів сучасної теорії пізнання, заснованих на філософії діалектичного розвитку загальнолюдських цінностей (із використанням таких принципів наукового мислення, як індукція і дедукція, аналіз і синтез, порівняння, спостереження).

Спеціальними методами дослідження, використаними в дисертації, є: історичний та порівняльний методи (цей метод використовувався з метою дослідження історії формування почерку і підписів); метод системно-структурного аналізу (це дало змогу дослідити ті зміни, що відбулися в підписах, що виконувались в умовах обмеженого зорового контролю); статистичний метод (застосовувався в процесі обробки й аналізу ознак підписів, що виконувалися в умовах обмеженого зорового контролю 50 особами. При цьому досліджувався механізм зміни підписів під впливом збиваючих факторів, для чого були використані складені таблиці); порівняльний метод (застосовувався в процесі порівняння ознак підписів, які виконані в звичайних умовах та в умовах обмеженого зорового контролю); соціологічний метод (цей метод забезпечив проведення анкетування серед працівників слідчих та експертно-криміналістичних підрозділів правоохоронних органів та обробку отриманих даних).



Теоретичною основою дослідження стали наукові праці українських та зарубіжних учених у галузі кримінально-процесуального права, криміналістики, зокрема праці, що стосуються різних видів криміналістичного дослідження почерку і підписів, а також результати експерименту, проведеного автором з метою відбору і дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю.

Нормативну базу дослідження складають Конституція України, Кримінально-процесуальні кодекси України і Російської Федерації, Цивільні процесуальні кодекси України і Російської Федерації, проекти нового Кримінально-процесуального кодексу України, Закон України “Про судову експертизу” (1994 р.).

Емпіричну базу дослідження склали матеріали вивчених автором експертних справ Київського, Харківського, Донецького науково-дослідних інститутів судових експертиз, результати вивчення архівних кримінальних справ, результати опитування експертів-криміналістів та слідчих ОВС України (всього опитано 268 осіб) з метою ознайомлення з дослідженнями підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю.

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що ця дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю, і полягає в тому, що на основі аналізу теоретичних положень, які стосуються неідентифікаційних досліджень підписів взагалі, зокрема підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю, і результатів експериментів, проведених автором з метою відбору таких підписів у лікарнях, пропонуються особливості методики дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю.

За результатами дослідження сформульовано ряд положень, висновків і пропозицій, які мають ознаки новизни і виносяться на захист, зокрема:

  1. Сформульовано поняття підпису як засвідчувального знаку певної особи, і як одного із основних реквізитів документа, що надає йому юридичної сили.

  2. Показані функції підпису як засвідчувального знаку певної особи.

  3. Проаналізовано і критично оцінено методики різних видів дослідження підписів.

  4. На підставі проведеного експерименту досліджено механізм зміни ознак у підписах, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю.

  5. Розроблено класифікацію підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю.

  6. Сформульовано рекомендації щодо побудови методики експертного дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю.

  7. Показано особливості оцінки висновку експерта щодо дослідження органами слідства і суду підписів як джерела доказів у справі.

Наукове та практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути реалізовані в таких сферах:

    • у науково-дослідній – положення, розроблені в дисертації, можуть служити теоретичною базою для подальшого дослідження питань, пов’язаних із темою цієї роботи;

    • у навчальному процесі – положення цієї роботи можуть бути використані під час вивчення в юридичних закладах освіти нормативного курсу криміналістики: спецкурсів “Проблеми ідентифікації”, “Теорія і практика судової експертизи”, “Почеркознавча експертиза”;

    • в експертній практиці – сформульовані автором пропозиції можуть бути використані для подальшого вдосконалення методики експертного дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи оприлюднені у виступах автора на засіданнях кафедри криміналістики та криміналістичних експертиз Донецького інституту внутрішніх справ МВС України, кафедри криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наукових конференціях і навчально-методичних семінарах: міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах” (м. Київ, 27-28 березня 2001 р.); міжвузівській науково-практичній конференції “Уголовно-процессуальные и криминалистические проблемы борьбы с преступностью в современных условиях” (Російська Федерація, м. Орел, 30 січня 2002 р.); міжвузівській науково-практичній конференції “Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (м. Донецьк, 12 квітня 2002 р.); навчально-методичному семінарі “Сучасні проблеми судово-почеркознавчої експертизи та шляхи її вдосконалення” (м. Київ, 22 травня 2002 р.).

Результати дослідження неодноразово використовувались дисертанткою під час проведення практичних занять на слідчо-криміналістичному факультеті Донецького інституту внутрішніх справ МВС України з курсу “Криміналістика” і спецкурсу “Почеркознавча експертиза”, а також у науково-дослідній роботі кафедри.



Публікації. Основні теоретичні положення, висновки та рекомендації, які були сформульовані в дисертації, викладені автором у дев’яти наукових статтях, п’ять із яких опубліковані у фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації обумовлена метою і предметом дослідження, відповідає логіці наукового пошуку і вимогам ВАК України і складається із вступу, двох розділів, які включають сім підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 198 сторінок, з них основний текст дисертації 170 сторінки, список літературних джерел – 180 найменувань, додатки – 12 сторінок.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


ВИСНОВКИ


Підсумки проведеного дослідження показують, що методики діагностичних досліджень підписів характеризуються складністю, бо їм притаманні високоефективні методи дослідження і їх вирішальна значимість. Експертам почеркознавцям потрібні вузькоспрямовані методики найбільш поширених ситуацій неідентифікаційного дослідження підписів. Для досягнення даної мети необхідно у експертно-криміналістичних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України проводити наукові дослідження для розробки найбільш проблематичних питань експертної практики. Це дасть змогу систематизувати найбільш складні напрямки дослідження для запровадження нових наукових програм, направлених на вдосконалення методики криміналістичного дослідження підписів.

На основі аналізу теоретичних положень, які стосуються видів дослідження підписів взагалі, зокрема підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю, і результатів проведених нами експериментів, можливо сформулювати основні положення, висновки та пропозиції, сутність яких заключається у наступному.

1. На підставі загального розвитку писемності і проведення почеркознавчих експертиз сформульовано визначення підпису:

Підпис – особливий вид рукопису, що базується на динамічному стереотипі і часових зв’язках та ілюструє прізвище конкретної особи у вигляді літер або умовних письмових знаків, виконаних цією особою власноручно із засвідчувальною метою на певному матеріальному носії.

Або підпис – це засвідчувальний знак особи і один із основних реквізитів документа, який надає йому юридичної сили.

Наведені основні елементи підпису: транскрипція (графічне зображення, що означає прізвище або ім’я особи, що підписалася) загальний вигляд (його геометричне зображення), побудова, переважна форма, протяжність і напрямок рухів, ступінь їх зв’язності, надавлювання та розміщування відносно реквізитів документа. Класифіковані загальні й окремі ознаки підпису, що дозволяють ідентифікувати особу, яка його виконала.

Основними елементами підпису є його транскрипція (графічне зображення, що означає прізвище, або ім’я особи, що підписалася) загальний вигляд (його геометричне зображення, побудова, переважна форма, протяжність і напрямок рухів, ступінь їх зв’язності, надавлювання і розміщування відносно реквізитів документу.

Підписи виконуються під час діяльності людини під впливом різних об’єктивних і суб’єктивних умов. Тому, експерти зустрічаються з необхідністю криміналістичних досліджень підписів в умовах різних збиваючих факторів:


  • зовнішніх – незвичайний пишучий прилад, зовнішнє обмеження зорового контролю, транспорт, що рухається ;

  • внутрішніх – хворобливий стан (хвороби очей, душевні розлади та ін., алкогольного чи наркотичного сп’яніння незвичайний психофізіологічний стан, які потрібно враховувати в ідентифікаційному дослідженні;

2. Показані основні види експертного дослідження підписів: класифікаційні, ідентифікаційні, неідентифікаційні, ситуаційні. До виду неідентифікаційних досліджень відносяться виконання підписів в умовах обмеженого зорового контролю ( відносно постійній, тимчасовій). Надзвичайно розповсюдженими причинами, що негативно впливають на повноту зорового контролю є різноманітні пошкодження і травми очей людини, захворювання очей виконавця підпису і відсутність окулярів чи контактні лінзи.

3. На підставі вивчення експертної практики показано, що методика неідентифікаційних досліджень підписів, виконаних у незвичайних умовах, зокрема з обмеженням зорового контролю, є складною, бо таким підписам притаманні зміни ознак, які повинен вміти оцінити і врахувати експерт під час дослідження.

Тому експертам-почеркознавцям потрібні вузькоспрямовані методики найбільш поширених ситуацій неідентифікаційного дослідження підписів в умовах наявності різних збиваючих факторів: зовнішніх – незвичайний пишучий прилад, зовнішнє обмеження зорового контролю, транспорт, що рухається; внутрішніх – хворобливий стан (хвороби очей), душевні розлади, стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння, незвичайний психофізіологічний стан, які потрібно враховувати в ідентифікаційному дослідженні.

4. Такою окремою методикою, яка розроблялась автором є дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю (різноманітні пошкодження і травми очей людини, захворювання очей виконавця підпису і відсутність окулярів чи контактних лінз, якими користується особа).

Підписи, виконані вказаними особами, можна класифікувати на такі, що виконані: в повній темряві, із свідомою відмовою від зорового контролю, з послабленням зорово контролю в результаті хвороби чи травми очей, з виключенням зорового контролю якоюсь перешкодою при нормальному освітлюванні (природному і штучному).

Експертні дослідження таких підписів в зазначених умовах є конструктивно ускладненими, тому з метою оволодіння експертом механізмом впливу збиваючих факторів на виконання таких підписів автором був проведений експеримент в спеціальних умовах з 50 особами на базі обласної лікарні ім. Калініна м. Донецька і міської лікарні № 2 м. Макіївки. Результат експерименту показав деякі ознаки підпису, які змінювались, або не змінювались. При письмі без зорового контролю, або при обмеженні зорового контролю у кожнім випадку найбільшим змінам піддаються будова підпису, зв’язність, нахил. Без істотних змін залишаються такі ознаки як ступень виробленості, та окремі ознаки підпису . Тому під час методики експертного дослідження експертам-криміналістам слід враховувати зміну вказаних ознак під час оцінки встановлених ними співпадань і розбіжностей ознак підпису.

Під час відбору експериментальних зразків підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю, слід враховувати умови, в яких виконувались досліджені підписи, зокрема, якщо з обставин справи відомо, що підпис виконувався в темряві чи поганому висвітленні, чи без відсутності окулярів, то експериментальні зразки підписів повинні відбиратися в аналогічних умовах. Крім спеціально відібраних зразків підписів необхідно надавати вільні та експериментальні зразки підписів, виконаних в звичайних умовах .

5. Результати проведеного автором експерименту показали, що підписи, виконані в умовах обмеженого зорового контролю, піддаються певним змінам, проте за такими підписами можлива ідентифікація особи, якою вони виконані. Характерні ознаки таких підписів дозволяють вирішити і питання неідентифікаційного характеру про виконання підписів в незвичайних умовах.

Під час криміналістичного дослідження таких підписів експерти-почеркознавці повинні враховувати ці зміни ознак при оцінці встановлених ними збігів або розбіжностей ознак таких підписів.

6. Відбір експериментальних зразків для дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю, слід проводити в таких же умовах, в яких виконувались досліджені підписи. Крім експериментальних зразків підписів, відібраних у спеціальних умовах, експерту необхідно надавати вільні та експериментальні зразки підписів, виконаних у звичайних умовах.

7. Пропозиції автора за результатами дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю, можуть використовуватися експертними закладами, з метою вдосконалення методики криміналістичного дослідження підписів, слідчими і суддями для оцінки доказового значення сформульованого висновку експерта.

Одним із важливих джерел доказів відповідно до ст. 65 КПК України є висновок експерта, якому експерт на основі проведеного дослідження з використанням спеціальних знань повідомляє судослідчим та іншим органам свій висновок про тотожність особи за підписом ї її відсутність, а також про умови і стан виконання підписів в певний період. Суд і слідчий оцінюють висновок експерта на тих же засадах, що й інші докази, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом ( ст. 67 КПК України).

Висновок експерта входить в число доказів і, як усі другі докази, не має наперед встановленої сили. Він повинен досліджуватись поряд з іншими доказами і для цього піддаватись ретельній, всебічній та критичній оцінці. Висновок експерта з дослідження підписів оцінюється з процесуальної, тактичної, фактичної, науково-методичної, логічної сторін. Однак висновок експерта є результатом дослідження, виконаного із використанням спеціальних знань, і тому його оцінка іноді ускладнюється, у зв’язку із відсутністю спеціальних знань у осіб, які вивчають висновок.

Ретельно дослідивши та оцінивши всі ознаки (ті, що співпадають, і ті, що відрізняються ), зокрема ті зміни, що спостерігаються при виконанні підписів в умовах обмеженого зорового контролю, експерт робить певний висновок: категоричний (позитивний, або негативний), ймовірний та висновок про неможливість розв’язання питання.

Судова експертиза підписів є ефективним засобом встановлення обставин справи і дозволяє використовувати в процесі розслідування і судового розгляду останні досягнення в галузі науки і техніки.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html




ч. 1
скачать файл

Смотрите также:
Зміст всту
153,67kb. 1 стр.

Зміст вступ 3 11
360,49kb. 1 стр.