скачать файл
ч. 1 ч. 2



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми. Україна стоїть на шляху побудови правової держави та створення якісно нового суспільства, в якому забезпечуються пріоритети загальнолюдських цінностей. Тобто вона претендує на визнання її іншими державами світу цивілізованою країною, яка іде у своєму розвитку шляхами пріоритетності прав людини і верховенства закону.

Сучасний процес державотворення в Україні зумовлює живий інтерес до широкого кола питань, пов’язаних із здійсненням цілеспрямованої діяльності різних соціальних суб’єктів щодо зміцнення законності і правопорядку в країні, ствердження, забезпечення і охорони прав і свобод людини і громадянина, закріплених Конституцією України.

Особливої гостроти набула проблема боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями у сфері оподаткування, які створюють серйозну загрозу розбудові молодої незалежної держави. Криміногенна ситуація в цій сфері залишається одним з найбільш небезпечних соціальних лих, а заходи, що вживаються для її стабілізації з боку держави, бажаного результату поки що не дають.

Податкове законодавство України знаходиться в стадії становлення і, відповідно, страждає багатьма недоліками, прорахунками і прогалинами. Правовідносини у сфері оподаткування стосуються істотних інтересів практично всього населення країни, а отже вимагають ґрунтовних наукових досліджень, всебічного, повного й об'єктивного обґрунтування необхідних змін існуючої податкової системи.

В даний час здійснюється реформування податкової системи України, зокрема, очікується прийняття Податкового кодексу України – єдиного систематизованого і кодифікованого правового акту, що повинен служити основним джерелом податкового права і втілити в правових нормах державну волю всіх учасників податкових правовідносин, що прагнуть до розумного балансу інтересів держави і громадян, визначити межі, обсяг і характер втручання податкових та інших державних органів і органів місцевого самоврядування у сфері особистих прав платників податків.

Одним із ефективних засобів боротьби із податковими правопорушеннями є встановлення і реалізація юридичної відповідальності, одним з видів якої є адміністративна.

Заходи адміністративної відповідальності за податкові правопорушення мають винятково важливе значення, адже дозволяють здійснювати попередження злочинності у сфері оподаткування, а також притягти до відповідальності винних осіб за менш значні податкові правопорушення.

Практика застосування відповідними державними органами адміністративних стягнень за податкові правопорушення набула широкого поширення, однак чинне адміністративне законодавство значною мірою відстало від потреб часу.

Питанням адміністративної відповідальності платників податків і інших обов’язкових платежів, вдосконаленню правозастосовчої діяльності органів податкового контролю і законодавства в цій частині присвячені окремі публікації в газетах і журналах, монографії, матеріали науково-практичних конференцій.

У процесі дослідження використовувалися наукові праці провідних вітчизняних вчених в галузі державного управління, адміністративного та податкового права – В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, Л.К. Воронової, П.Т. Геги, І.П. Голосніченка, М.І. Данількевича, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, В.М. Кампо, М.І. Камлика, С.В. Ківалова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, М.П. Кучерявенка, П.В. Мельника, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, В.М. Поповича, О.П. Рябченко, Н.О. Саніахметової, В.О. Шамрая, В.К. Шкарупи та інших. Однак багато аспектів цієї проблеми залишаються недостатньо вивченими, цілісного дисертаційного дослідження ще не було. Ряд досліджень проводилось ще до прийняття Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законів у сфері оподаткування.

На сьогоднішній день у законодавстві про адміністративні правопорушення немає чіткої і вичерпної системи норм щодо відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Такі обставини, а також важливе значення адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування для підвищення рівня добровільної сплати податків свідчать про актуальність теми дослідження.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексного наукового проекту “Відповідальність за податкові правопорушення” (номер державної реєстрації № 0102U000477). Названа робота є частиною загальної теми, яку розробляють кафедри й наукові підрозділи Академії державної податкової служби України, тема дисертаційного дослідження затверджена її вченою радою. Крім того, цей напрямок досліджень відповідає Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки, затвердженій Указом Президента України №1376/2000  від 25 грудня 2000 року.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації здійснити аналіз змісту та підстав адміністративної відповідальності за податкові правопорушення, визначити її особливості, поняття й ознаки податкових правопорушень, їх склад, систему і види, що дозволить зміцнити законність правозастосовчої практики органів податкового контролю, вдосконалити їх діяльність та сформувати пропозиції про внесення змін до діючого законодавства.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:



    • виявлення і дослідження особливостей адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування;

    • розроблення поняття податкового проступку і аналіз його ознак;

    • дослідження складу податкового правопорушення, виявлення його особливостей, а також ознак;

    • визначення критеріїв систематизації податкових порушень і їх групування по видах;

    • узагальнення іноземного досвіду боротьби з порушеннями податкового законодавства та визначення можливостей його застосування у вітчизняній практиці;

    • аналіз проблем та визначення напрямків вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за податкові правопорушення;

    • підготовка науково-практичних рекомендацій по застосуванню адміністративних стягнень за порушення податкового законодавства.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації заходів адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування.

Предмет дослідження складають податкове законодавство, законодавство України про адміністративні правопорушення та практика його застосування.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження, виходячи з поставленої мети і сформульованих завдань, є система взаємодоповнюючих філософських, загальнонаукових та спеціальних методів, направлених на отримання повних об’єктивних і вірогідних результатів з позицій комплексного, системного та структурно-функціонального підходів.

За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2).

Як прийом наукового мислення аналіз було застосовано для виявлення структури правових норм, фіксації їх складових елементів, встановлення характеру взаємозв'язку між ними (підрозділ 1.3).

Використання діалектичного методу пізнання соціальних процесів дозволило врахувати всі взаємозв’язки явищ, що розглядаються, об’єктивно оцінити ефективність правоохоронної діяльності в зазначеній сфері (підрозділ 2.1).

Аналіз норм чинного податкового, адміністративного, кримінального та іншого законодавства сприяв виявленню їх недоліків та формуванню пропозицій щодо вдосконалення правових норм відповідно до результатів дослідження. Під час дослідження аналогії адміністративних правових норм кримінально-правовим за правопорушення меншої тяжкості застосовувався порівняльно-правовий метод (підрозділ 2.2).

Теоретичну базу дослідження склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених, що стосуються теми дослідження. При написанні дисертації використовувалися чинне законодавство України та податкове законодавство інших держав. Оскільки дисертаційне дослідження носить значною мірою міжгалузевий характер, його нормативна база включає, крім норм адміністративного права, джерела інших галузей українського права: конституційного, цивільного, фінансового, податкового, кримінального тощо.

У процесі дослідження теми була вивчена правозастосовча діяльність органів податкового контролю ряду областей та судова практика, проведено вибіркове опитування співробітників Державної податкової адміністрації України.

Наукова новизна роботи визначається тим, що вона є першим у вітчизняній науці адміністративного права спеціальним комплексним монографічним дослідженням питань адміністративної відповідальності за податкові правопорушення.

В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:

- уперше здійснено комплексний порівняльний аналіз норм податкового, адміністративного та кримінального законодавства саме щодо відповідальності за вчинення податкових правопорушень;

- уперше обґрунтовується необхідність розширення переліку стягнень, що застосовуються за адміністративні правопорушення у сфері оподаткування;

- сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання юридичної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування;

- уперше досліджені ознаки адміністративного правопорушення у сфері оподаткування та сформульовано його поняття;

- запропоновано новий підхід до класифікації податкових правопорушень в залежності від об’єкта протиправного посягання;

- обґрунтовано необхідність внесення ряду змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України у сфері оподаткування щодо притягнення до адміністративної відповідальності;



- дістали подальшого розвитку питання про співвідношення фінансових санкцій та адміністративної відповідальності за податкові правопорушення;

- з нових позицій дано юридичну оцінку складу податкового правопорушення, його елементів, ознак та особливостей;

- подальшого розвитку дістали теоретичні положення стосовно необхідності реформації інституту юридичної відповідальності посадових осіб податкової міліції;

- удосконалено поняття адміністративної відповідальності, поняття податкового правопорушення та його складу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які виносяться на захист, дозволяють глибше проникнути в сутність адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування та виявити їх специфіку.

Основні положення дослідження використовуються у навчальному процесі на факультеті податкової міліції Академії ДПС України при викладанні навчальних дисциплін “Адміністративне право” та “Адміністративна відповідальність”. За результатами дослідження автором підготовлено курс лекцій з навчальної дисципліни “Адміністративна відповідальність” (акт впровадження №3334 від 29.12.2002 року).

Крім того результати дослідження використовуються у навчальному процесі у центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Академії державної податкової служби України при викладанні навчальних дисциплін “Адміністративна діяльність органів ДПС”, “Організація стягнення податкової заборгованості”. За результатами дослідження підготовлено курс лекцій з названих дисциплін (акт впровадження №3335 від 29.12.2002 року).

Результати дослідження у вигляді “Методичних рекомендацій по застосуванню адміністративних стягнень за порушення податкового законодавства” впроваджені у практичній діяльності співробітників Управління податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області (акт впровадження №8302 від 27.12.2002 року).

Зроблені автором узагальнення, висновки та пропозиції можуть бути використані у подальших наукових розробках з питань адміністративної відповідальності за податкові правопорушення, при підготовці навчальних посібників, практикумів, планів семінарських і практичних занять із адміністративного, податкового і фінансового права.

Результати дослідження можуть бути використані в правотворчій діяльності при підготовці нормативних актів із питань податкової діяльності, а також у процесі правозастосовчої практики органів податкового контролю щодо застосування законодавства про адміністративні правопорушення.



Особистий внесок здобувача. Автором проведено наукове дослідження з питань адміністративної відповідальності за податкові правопорушення особисто. Усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на підставі особистих досліджень та аналізу практики діяльності органів податкової служби і діючого законодавства.

З десяти праць три опубліковано у співавторстві. Ідеї і розробки, що належать В.Шкарупі, О.Задорожньому та Д.Семир’янову, у співавторстві з якими є наукові праці, у дисертації не використовувалися.



Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності Академії ДПС України, а також на засіданнях вченої ради Академії ДПС України. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на семи науково-практичних конференціях: ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, травень 2001), науково-практичній конференції “Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспективи нового тисячоліття” (Дніпропетровськ, травень 2001), науково-практичній конференції “Митна політика України на сучасному етапі (Дніпропетровськ, листопад 2001)”, науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика в Україні” (проблеми та перспективи розвитку) (Ірпінь, грудень 2001), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, травень 2002), ІІІ всеукраїнській науково-практичній конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (Дніпропетровськ, листопад 2002), науково-практичній конференції “Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України” (Ірпінь, грудень 2002),

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено у шести статтях у фахових наукових збірниках, а також у чотирьох збірниках доповідей за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, які об’єднують шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел і дев’яти додатків. Загальний обсяг дисертації – 190 сторінок, список використаних джерел складається із 192 найменувань. Обсяг основного тексту роботи – 174 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У “Вступі” дисертаційного дослідження обґрунтовується актуальність обраної теми в сучасних умовах; визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Академії державної податкової служби України; висвітлюється ступінь її наукової розробленості; формулюються мета і завдання дослідження, його об’єкт, предмет та методи дослідження; визначається наукова новизна одержаних результатів, розкривається їх практичне значення; висвітлюється особистий внесок здобувача та вказуються форми апробації результатів дисертаційної роботи.

Розділ перший “Адміністративна відповідальність у податковому праві та її підстави” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Поняття та особливості адміністративної відповідальності у податковому праві” аналізується загальне поняття адміністративної відповідальності та адміністративної відповідальності у податковому праві зокрема, досліджуються її ознаки та особливості. Висвітлюється також співвідношення фінансових санкцій та адміністративної відповідальності у податковому праві.

В дисертації підкреслюється, що неухильне дотримання норм податкового законодавства забезпечує наповнення бюджетів усіх рівнів, а це, в свою чергу, є необхідною умовою вирішення економічних, політичних і соціальних задач, що стоять перед суспільством і державою. Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення дозволяє найбільш ефективно, з урахуванням економії кримінальних репресій, досягти виконання конституційного обов'язку громадян щодо своєчасної і повної сплати податків і попередження подібних правопорушень у майбутньому.

На основі аналізу загального поняття адміністративної відповідальності автором пропонується визначення адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування. Вона визначається як обов’язок правопорушника відповідати за своє протиправне і винне діяння, що реалізується за допомогою застосування заходів адміністративного примусу, передбачених податковим та адміністративним законодавством.

Автор, досліджуючи особливості адміністративної відповідальності, проводить розмежування заходів державного примусу, застосовуваних до правопорушників, в залежності від їхнього характеру і спрямованості на три групи: компенсаційно-відновлювальні, адміністративно-припинювальні і виправно-каральні заходи (стягнення).

Аналізуючи співвідношення термінів “відповідальність” і “санкція”, дисертант прийшов до висновку, що санкція виступає формою і мірою відповідальності за вчинення податкового правопорушення. У разі якщо йдеться про фінансові санкції, то сутність правової категорії “санкція” залишається незмінною, але при цьому підкреслюється наявність певних особливостей таких санкцій, а саме, їх грошова форма.

Усі різновиди фінансових санкцій, що називає законодавець: пеня, стягнення недоїмки, усієї суми прихованого (заниженого) прибутку і штрафів, мають ознаки заходів адміністративного примусу компенсаційно-відновлювального (стягнення суми несплаченого в термін податку і додаткового платежу у вигляді пені) і виправно-карального характеру (стягнення штрафів). Вони застосовуються в системі адміністративно-процесуальних правовідносин при здійсненні державного податкового контролю у позасудовому порядку податковими органами за вчинення порушень податкового законодавства, що є різновидом адміністративних правопорушень.

Таким чином, фінансові санкції є не чим іншим, як заходами адміністративного примусу. Вирішення зазначеного питання має не тільки теоретичне, але і практичне значення для забезпечення законності правозастосовчої діяльності органів податкового контролю і зміцнення гарантій дотримання прав і законних інтересів платників податків, тому що дозволяє виділити єдину фактичну і юридичну підставу їх відповідальності - вчинення податкового правопорушення, що містить ознаки його конкретного складу.

У підрозділі 1.2. “Податкове правопорушення як фактична підстава адміністративної відповідальності” на основі аналізу юридичної літератури та положень проекту Податкового кодексу України робиться висновок, що адміністративним проступком у сфері оподаткування є винне порушення встановленого законодавством порядку введення, обчислення, сплати і стягнення податків, здійснення податкових обліків і контролю, за що встановлена адміністративна відповідальність.

У даному визначенні виділяються чотири обов’язкові ознаки адміністративного проступку: антигромадська спрямованість (або суспільна небезпечність), протиправність, винність, карність.

В роботі значну увагу приділено уточненню перерахованих ознак, що складають зміст поняття адміністративного проступку, стосовно особливого різновиду адміністративних правопорушень – податкових проступків.

При розгляді ознаки карності здійснено аналіз встановлених законодавством санкцій за вчинення податкових проступків, розглянуто питання ефективності адміністративних штрафів, які складають основний відсоток стягнень за вчинення податкових проступків.

Аналіз діючого законодавства у сфері оподаткування та практика діяльності податкових органів свідчить про наявність значних прогалин у законодавстві, які дозволяють уникати відповідальності за вчинення податкових правопорушень, про що свідчать наведені приклади ухилення від сплати прибуткового податку з громадян шляхом укладання договорів страхування фінансових (комерційних) ризиків, ухилення від сплати податку на прибуток шляхом завищення валових витрат, ухилення від сплати земельного податку шляхом ухилення від реєстрації земельної ділянки.

Підрозділ 1.3. “Склад податкового правопорушення як юридична підстава адміністративної відповідальності” присвячено дослідженню елементів й ознак складу адміністративного податкового проступку.

В якості загального об’єкта податкових правопорушень визначена сукупність суспільних відносин у сфері державного управління податковою системою, які забезпечують її стабільність. Оскільки основним змістом податкових правовідносини є обов'язок платника податків внести до бюджету чи позабюджетних державних фондів грошову суму відповідно до встановлених ставок і в передбачені законом терміни (у відношенні податкових агентів, банків - це забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків), то об'єктом податкового правопорушення є фінансові інтереси держави, дохідна частина бюджету і позабюджетних фондів, а також інші блага, які охороняються податковим законом.

Діюче законодавство не містить поділу податкових правопорушень за родовими об’єктами адміністративної чи кримінально-правової охорони. Але на сьогодні це питання має важливе значення тому, що дозволяє побудувати чітку систему податкових правопорушень, усунути прогалини в законодавстві.

Поділ податкових правопорушень за родовим об’єктом адміністративно-правової охорони повинен знайти законодавче закріплення у Податковому кодексі України.

В якості родових об'єктів податкових правопорушень пропонується виділити: порядок здійснення податкових обліків і звітності; встановлений законодавством порядок здійснення податкового контролю і сплати податків; порядок введення (зміни) податків та надання податкових пільг; права і законні інтереси платників податків.

При розгляді питання суб’єктивної сторони складу адміністративного податкового правопорушення особлива увага приділяється аналізу винності. У діючому податковому законодавстві форма вини не впливає на кваліфікацію адміністративних проступків, що суперечить загальноправовим принципам. Ступінь вини суб’єкта податкового проступку враховується при визначенні виду адміністративного стягнення та його розміру. Але це за умови, якщо законодавчо визначений розмір адміністративного штрафу є диференційованим, а не фіксованим.



Другий розділ “Систематизація і класифікація податкових правопорушень” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. “Проблема систематизації податкових правопорушень” здійснено аналіз поняття системи оподаткування, на основі якого під системою оподаткування України пропонується розуміти сукупність передбачених законодавством загальнодержавних та місцевих податків, принципів, форм і методів їх встановлення, зміни та скасування, обчислення, сплати та стягнення; прав та обов'язків податкових органів і платників податків, а також заходів відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування. Висвітлюються недоліки системи оподаткування, які не дозволяють здійснити належну систематизацію податкових правопорушень.

Недостатня ефективність функціонування податкової системи визначається багатьма факторами, однак одним із головних є недосконалість діючого законодавства. В ньому нерідко відсутня внутрішня архітектура, а також необхідна термінологія, визначення. Немає взаємозв’язку та взаємообумовленості з правовими нормами інших галузей українського права.

Багатогранність та суперечливість податкового законодавства потребує, при розгляді питання про систему податкових правопорушень, особливої уваги до нині існуючих прогалин та колізій діючого податкового законодавства. Недосконалість діючих правових норм, які регулюють відповідальність за податкові правопорушення, може повторитися і у Податковому кодексі України. Великий масив нормативних документів та неоднозначність їх тлумачення породжують несумісність податкового законодавства з іншими галузями права, протиріччя правового регулювання податкових правовідносин і як наслідок – численні прорахунки та помилки, обмеження прав платників податків, незахищеність інтересів держави.

Правове регулювання податкових відносин на підзаконному рівні породжує велику кількість правових колізій, підриває повагу громадян до закону, сприяє формуванню в них правового нігілізму, негативно впливає на стан податкової дисципліни та призводить до збільшення податкових правопорушень.

Досвід функціонування податкової системи України та наведені аргументи дозволяють зробити висновок про те, що тільки законодавча форма дає оптимальну можливість забезпечити правомочність учасників податкових правовідносин, ефективно впливати на їх поведінку авторитетом закону, надати цим відносинам стабільності та визначеності.

Підрозділ 2.2. “Система адміністративних правопорушень в сфері оподаткування” присвячено проблемам побудови чіткої взаємообумовленої системи адміністративних правопорушень в сфері оподаткування, вироблення пропозицій щодо внесення змін до законодавства України у цій сфері.

Всі адміністративні проступки в сфері податкової діяльності держави утворюють систему податкових правопорушень. Ця система являє собою сукупність елементів та ознак протиправних діянь, визначених правовими нормами як податкові правопорушення, розташованих у певній послідовності та взаємозв'язку.

У податковому праві, на сьогоднішній день, відсутня досить повно розроблена й законодавчо закріплена чітка й зрозуміла система протиправних діянь. Діючий перелік адміністративних податкових правопорушень встановлений різними законодавчими актами. Він є надто громіздкий, недосконалий і складний у правозастосуванні. Основними недоліками системи адміністративно правопорушень в сфері оподаткування є:

1. Різноманіття правових актів, що встановлюють адміністративну відповідальність за порушення податкового законодавства, та їх неузгодженість, а іноді навіть і дублювання.

2. Велика кількість юридичних підстав адміністративної відповідальності за податкові правопорушення. До того ж відповідальність за них передбачена різними правовими актами.

3. Конструкція окремих складів правопорушень не витримує серйозної критики. У багатьох із них лише названі дії (бездіяльність), а інші важливі, обов'язкові ознаки складів правопорушень у даних правових нормах не містяться.

4. Існує законодавче обмеження видів адміністративних стягнень при встановленні санкцій за податкові правопорушення. З восьми відомих в адміністративному праві видів стягнень використовується в основному один - штраф. Відмова від застосування інших заходів, на наш погляд, не обґрунтована.

5. Неадекватність суми адміністративного штрафу вчиненому правопорушенню. В більшості випадків суб'єктам підприємницької діяльності значно вигідніше сплатити адміністративний штраф за наслідками перевірки, ніж здійснювати фінансово-господарську діяльність та вести податкову звітність відповідно до чинного законодавства.

6. Система адміністративних правопорушень в сфері оподаткування містить велику кількість прогалин, які дозволяють уникати відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

7. Відсутність в адміністративному законодавстві правових норм аналогічних Кримінальному кодексу України (далі – КК України), які б передбачали адміністративну відповідальність за аналогічні правопорушення, але меншої тяжкості.

Новий КК України був прийнятий 5 квітня 2001 року і передбачає склади податкових правопорушень, які раніше законодавчо закріплені не були, що потребує внесення змін і до адміністративного законодавства.

Чимало статей КК України, які віднесені до підвідомчості податкової міліції, передбачають кримінальну відповідальність лише при завданні певної шкоди державним інтересам (статті 212, 218, 201, 202, 219, 220, 221, 364, 367 КК України). При завданні шкоди у меншому, ніж визначений кримінальним законодавством, розмірі кримінальна відповідальність не настає. Більше того, велика кількість з названих складів податкових правопорушень, передбачених КК України, не мають аналогічних складів податкових проступків, закріплених адміністративним законодавством України, що потребує внесення відповідних змін.

Недоліком системи адміністративно-податкових правопорушень є також те, що абзацом 5 пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено адміністративну відповідальність громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях посадовим особам органів державної податкової служби, зокрема у недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів.

Згідно даної норми не підлягатиме відповідальності охоронець, найнятий суб'єктом підприємницької діяльності (або будь-яка інша зацікавлена особа, що не є підприємцем), який не допустить співробітників органів державної податкової служби до приміщень, певних документів або буде іншим шляхом перешкоджати здійсненню перевірки податкового або валютного законодавства.

Крім того, на самих суб'єктів підприємницької діяльності буде накладено адміністративне стягнення тільки якщо вони не допустять співробітників органів державної податкової служби "до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів". Відповідальність за недопущення до місць зберігання певних документів або грошових коштів законодавством не визначена.


ч. 1 ч. 2 следующая страница >>
скачать файл

Смотрите также: