скачать файл
ч. 1

Тема. Олександр Олесь (О.Кандиба). Життя і творчість, світоглядні

Переконання. Прагнення гармонії людини й природи, майстерність у

відтворенні настрою і почуття в поезіях «З журбою радість обнялася»,

«Чари ночі». Експресивне висловлювання патріотичних почуттів у

вірші «О слово рідне! Орле скутий!...»

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях письменника;

навчити визначати провідні мотиви лірики; розвивати навички аналізу

художніх образів; виховувати усвідомлення того, що любов до рідного

краю – джерело творчої наснаги, мрія – природне прагнення людини

жити краще, спонука до активної діяльності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника. Запис романсів, створених на слова

Олександра Олеся.



Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

  1. Слово вчителя.

На минулому уроці ви розглядали життєвий і творчий шлях Миколи Вороного, проаналізували декілька його поезій. Домашнім завданням було розглянути і виписати визначення символізму та проаналізувати ще одну поезію «Блакитна панна».

  1. Бесіда.

ВЧ: Отже, що ми називаємо символізмом?

УЧ: Символізм – літературний напрям, що сформувався у французькій літературі 70-х років ХІХст., а пізніше увійшов і в інші європейські літератури. На думку теоретиків і практиків цього напряму (Артюр Рембо, Поль Верлен, Стефан Малларме), художня творчість має передавати за зовнішнім зображенням і його приховану внутрішню суть. Літературний твір може передавати спілкування людей не стільки через слова, як через діалог їхніх душ. Творчість символістів – француза Поля Верлена, австрійця Райнера Марії Рільке, бельгійців Еміля Верхарна й Моріса Метерлінка – збагатила світову літературу яскравими художніми узагальненнями, незвичайними поетичними образами. В українській літературі символізм представляє творчість Петра Карманського, Миколи Вороного, Василя Пачовського, Олександра Олеся, раннього Павла Тичини. Ці поети наблизили вірші до музики.

Ознаки символізму: заглиблення у внутрішній світ людини; музична стихія поезії; особливий ліризм; основний художній прийом – символ (слово- знак, натяк).



ВЧ: Наведіть приклади із розглянутих вами поезій.

УЧ: «Інфанта» - два меча – це добро і зло, Революція, червона заграва – передчуття біди.

  1. Виразне читання вірша «Блакитна панна».

  2. Бесіда за змістом.

ВЧ: Яка тема цього вірша?

УЧ: Утвердження краси природи, її пробудження, а разом з нею пробуджується все навколо.

ВЧ: Які засоби використовує автор для створення образу весни?

УЧ: Автор використовує біблійну урочисту лексику «Осанна!», епітети, порівняння, які увиразнюють красу природи, мистецькі терміни.

ВЧ: Поясніть значення слів: осанна, арабески, фрески, блавати, камеї.

УЧ: Осанна – урочистий молитовний вигук, хвалебний вигук.

Арабески – європейська назва складного східного середньовічного орнамента, який складається з геометричних елементів. Можуть включати витончену графіку арабського шрифту. Пізніше це стала графіка рослинних форм.

Фреска – живопис на сирій штукатурці.

Блавати – волошки; шовкова тканина блакитного кольору.

Камеї – вирізьблені з каменю рельєфні зображення.

ВЧ: Визначте вид лірики.

УЧ: Це приклад пейзажної лірики.

ВЧ: Визначте віршовий розмір.

УЧ: Чотиристопний хорей.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.


  1. Слово вчителя.

Ще на початку ХХ ст.. С,Єфремов назвав О.Олеся сином свого суперечливого часу – динамічної епохи, сповненої водночас великих сподівань і гіркої зневіри. Спарвді, довелося поетові творити в складних умовах піднесення визвольних змагань рідного народу, що завершилось у 1917р. проголошенням державності,і їх трагічного краху. Йому судились еміграційні злигодні, болісна ностальгія за рідним краєм, втрата улюбленого сина – поета і вченого Олега Ольжича.

  1. Виступи учнів (біографія).

  2. Слово вчителя.

У літературний процес Олександр Олесь увійшов і утвердився як тонкий лірик, співець краси й сили кохання, природи й долі рідного краю, поет надії і віри.

Назвіть основні мотиви лірики О.Олеся.



УЧ: інтимна лірика: теми кохання, бурхливі соціальні події, журба і розпач, радість і захоплення; ввійшла до першої збірки «З журбою радість обнялася». Пейзажна лірика – гімн природі, її неповторній красі. Громадянська лірика – у зб. «Будь мечем моїм!»

Вч: Тож перейдемо безпосередньо до аналізу поезій О.Олеся.

  1. Аналіз поезії. Виразне читання поезії «З журбою радість обнялася».

ВЧ: Яким роком датований цей твір?

УЧ: Вірш датований 1906 роком.

ВЧ: На яку думку наводить образ журби з радістю в обіймах?

УЧ: Ці образи наводять на думку, що вони не можуть існувати одне без одного . Напевне, життя – це сплетіння болю, туги з любов’ю і щастям. Хіба б могла людина відчути радість якби не знала, що таке печаль? Від того як складається життя митця, залежить настроєва тональність його творчості. У нескінченній боротьбі між собою ці два образи протилежних почуттів розминаються на одну мить, а в наступну ще міцніше зливаються в обіймах. Їх не можна розняти, спинити, пізнати. Їх можна лиш відчути й передати словом

ВЧ: Цей оксюморон означає також і мінливість сердечних переживань.

Що можуть означати слова «Із дивним ранком ніч злилася»?



УЧ: Це таємниця життя.

ВЧ: Визначте віршований розмір та спосіб римування.

УЧ: Чотиристопний ямб, перехресне римування.

  1. Аналіз поезії «О слово рідне! Орле скутий!»

ВЧ: Громадянська лірика – це особиста позиція поета в суспільстві, його переконання, ідеали, ставлення до рідної мови, до національної культури, історії.

До такого виду лірики й відноситься даний вірш.

Прочитайте першу строфу. Чому автор зіставляє рідне слово з «орлом скутим», «співочим громом батьків»?

УЧ: Наше слово, наша мов довгий час були «скуті», були під забороною, цензурою. Мова віками була виплекана нашими предками, але молоде покоління не завжди охороняє її . Можемо говорити про забуття її нащадками.

ВЧ: Що є рідна мова для ліричного героя? Якого значення він надає рідному слову?

УЧ: У слові вся українська природа, любов до неї.

ВЧ: Які образи протиставляє автор? Розкрийте їх символічний зміст.

УЧ: Перше протиставлення слово «чужинцям кинуте на сміх», але вже в наступній строфі воно оживає, купається в шумі дерев, музиці зір. Друге протиставлення слово-меч і слово-сонце. Слово-меч захищає, стає в обороні рідної землі, а слово-сонце, освітивши край, вселяє надію в безсмертя народу.

ВЧ: В поезії використовується багато риторичних фігур, а саме окликів. Як ви гадаєте, з якою метою вони вжиті?

УЧ: Вони надають віршу особливої експресії, увиразнюють ідею.

ВЧ: Визначте ідею поезії.

УЧ: Слово має стати зброєю поета, просвітити рідний край. Народ живий доти, доки живе його слово.

ВЧ: Визначте віршовий розмір поезії.

УЧ: Чотиристопний ямб, кільцеве римування.


  1. Аналіз поезії «Чари ночі».

ВЧ: Уже десятки поколінь, відкриваючи для себе образний світ поезій, не перестають милуватися «Чарами ночі», які стали улюбленою піснею в народі. Пропоную вашій увазі прослухати виконання цього вірша під музичний супровід.

Яку тезу виголошує автор на початку вірша?



УЧ: Потрібно брати все від життя, віддатися всією душею, тілом своєму коханню, не стримувати його.

ВЧ: Які аргументи наводить поет до виголошеної тези?Який використовує засіб?

УЧ: Паралелізм: навіть природа закохана.

ВЧ: Що допомагає збагнути ліричному герою істину про те, що жити треба зараз, що життя людське минуще? Як про це сказано у творі?

УЧ: «Життя – єдина мить, Для смерті ж – вічність ціла».

ВЧ: Яким настроєм наповнена поезія?

УЧ: З одного боку радощі, закоханість, а з іншого – журба про скороминущість життя.

ВЧ: Які життєві поняття ми асоціюємо з весною?

УЧ: Весна – це пробудження природи від зимового сну, відновлення. Так само і в людей вона асоціюється із зародженням нового почуття, молодістю.

ВЧ: Сформулюйте ідею вірша.

УЧ: оспівується юність, кохання; уславлення єдності людини й природи; стверджується скороминущість життя, тому поки є час потрібно встигнути зробити цьому світі все, що запланував.

ВЧ: За допомогою яких художніх образів автор створює життєстверджуючий мотив?

УЧ: Солов’ї, попереджують, що молодість у людини буває лише раз, так само, як і раз буває справжнє кохання, тому треба ловити кожну мить, насолоджуватися хвилинами щастя.

ВЧ: З якою метою автор використовує обрамлення?

УЧ: Так поет підкреслює, що навіть природа хоче допомогти закоханим.

ВЧ: Визначте вид лірики.

УЧ: Це інтимна лірика.

ВЧ: Визначте віршовий розмір поезії.

УЧ: Чотиристопний ямб, перехресне римування.

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

ВЧ: Олександр Олесь – видатний поет-символіст. На основі проаналізованих поезій назвіть основні символи.

УЧ: Журба, радість, весна, меч, сонце.

ВЧ: Романтик за світовідчуттям, О.Олесь сприймав світ у контрастній кольоровій гамі і так само його відображав. Радісні, світлі мотиви перемежовувались у його ліриці з мотивами суму і розчарування. Але не сумні настрої визначають особливість творчого «Я» Олеся. Поет усе життя залишався співцем життєстверджувальних настроїв і переконань. Хотілося б, щоб тим оптимізмом пройнялися і ми, його сучасні читачі.

VI. Домашнє завдання.

Читати драматичний етюд «ПО дорозі в Казку»; оглянути драматичну спадщину О.Олеся.



VII. Оцінювання.
ч. 1
скачать файл

Смотрите также: