скачать файл
ч. 1

ПРОГРАМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ

Програма (від грец. - оголошення, розпорядження), за визначенням — це зміст і план діяльності, роботи.

Програма управління якістю освіти в навчальному закладі - це установлення відповідно до мети деякого набору норм якості освіти і переліку дій, необхідних для одержання заданого нормативами результату освіти.

На рівні навчального закладу програма управління якістю освіти буде багатоступінчастою, що включає в себе діяльність за декількома взаємозалежними напрямками. До таких напрямків належать:



  1. Соціологічне дослідження в районі.

  1. Організація взаємодії навчального закладу з потенційними споживачами його продукції і послуг.

  2. Планування змісту навчання, методичного і матеріального забезпечення освітнього процесу.

  1. Кадрове забезпечення освітнього процесу.

  1. Організація модульного багаторівневого навчання і мотивація учнів на якісну освіту.

6.Моніторинг якості освіти.

Звісно ж, кожний з цих напрямків повинен складатися з необхідного і достатнього набору дій, а якісне виконання цих дій забезпечить відповідний рівень якості освіти учнів.

Таким чином, у програмі управління якістю освіти в навчальному закладі рекомендується виконувати такі дії

Програма управління якістю освіти навчального закладу:

1. Вивчити в районі (в мікрорайоні) впливи навчального закладу, попит на професії — для системи початкової професійної освіти (ППО), а загалом потреби інфраструктури, пов’язані із відповідним змістом навчання учнів.

При цьому необхідно врахувати наявність у районі (регіоні) навчальних закладів інших видів і рівнів за профілями: гуманітарний, природничо-математичний, технічний. Таке соціологічне дослідження зовнішнього середовища доцільно здійснювати у співробітництві зі службою зайнятості населення.

2. Встановити наявність учнів мікрорайону (району), що бажають одержувати освіту в даному навчальному закладі за кожним із наявних профілів, і виявити спеціальності — для ППО, а по загальній освіті з’ясувати наявність бажаючих поглиблено вивчати той або інший предмет або освітні галузі з урахуванням спрямованості навчання: теоретичне або практикоорієнтоване освоєння матеріалу.

Цю роботу можна проводити з наявним у навчальному закладі контингентом учнів. Проте буде правильніше, якщо на основі результатів п.1 і аналізу внутрішніх можливостей навчальний заклад здійснить маркетинг освітніх послуг, що дозволить мотивовано залучити «своїх» учнів і задовольняти інтереси обох сторін споживачів: організацій як суспільства й учнів як особистостей.

3. Створити в навчальному закладі творчі групи з учителів відповідних освітніх галузей, за якими плануються інновації в навчанні.

Саме ці творчі групи здійснюватимуть взаємодію із зовнішнім середовищем і доопрацьовуватимуть освітні програми за кожним прийнятим напрямком навчальної діяльності.

4. Встановити зв’язок із керівниками організацій, підприємств (або з їхніми службами управління персоналом, підготовки кадрів і т. п.), вищими навчальними закладами, що є потенційними споживачами продукції (випускників) даного навчального закладу, а тому мають власне уявлення про вимоги до характеристик випускників відповідних навчальних закладів.

Алгоритм установлення зв’язку навчального закладу зі споживачами може бути яким-завгодно і починатися, наприклад, із визначення рівня керівників. Важливо, щоб в остаточному підсумку творча група навчального закладу могла результативно працювати із зацікавленими в якості освіти службами споживачів.

5.Навчальному закладу розробити або підготувати за наявними матеріалами проекти освітніх програм — робочих навчальних планів, навчально-тематичних планів, а також програм загальноосвітніх і спецдисциплін.

У програмах дисциплін варто окремо зазначити інваріантну складову державного стандарту освіти, а також запропоновану (варіативну) навчальну інформацію регіонального і місцевого компонентів, що і буде предметом узгодження зі споживачами.

Як вихідна інформація з регіонального і місцевого компонентів можуть використовуватися рекомендації методичних кабінетів, висловлення в пресі представників різноманітних сфер виробництва регіону, пропозиції випускників попередніх років, власні уявлення робітників навчального закладу або результати проведених у регіоні відповідних досліджень.

Цей складний підготовчий етап є дуже важливим і значущим з позицій забезпечення характеристик якісної освіти учнів.

6.Організувати процес узгодження програм зі споживачами. Його суть полягає у виявленні і зближенні позицій сторін у питанні «Чого навчати?» як за змістом, так і за ступенем практичної орієнтації знань.

По суті, у результаті цього процесу варто одержати описову (логічну) модель якісного з позицій усіх зацікавлених сторін випускника навчального закладу.

Для цього представникам споживачів доцільно ознайомитися з проектами освітніх програм і висловити свої конкретні пропозиції щодо усіх складових навчання понад державного компонента з урахуванням специфіки їхньої сфери діяльності, а також побажання і рекомендації щодо запропонованих навчальним закладом регіональних і місцевих компонентів і загального розвитку учнів.

Потенційні або дійсні споживачі можуть представляти різні сфери народно-господарчої діяльності або бути представниками однієї сфери, але з різних підприємств, організацій і установ.

У першому випадку навчальному закладу в міру його можливостей треба організувати різну за змістом і спрямованістю підготовку груп учнів. Це передбачає поглиблене вивчення різноманітних навчальних предметів, організацію спецкласів або груп, допрофесійну підготовку тощо.

В іншому випадку - найбільш бажаному - за тим самим проектом освітньої програми представники підприємств і організацій дадуть різні пакети пропозицій і рекомендацій. Тут палітра думок і суджень з питань освіти буде ширшою, ніж у першому випадку. Задача творчої групи навчального закладу буде полягати у відшукуванні однакових пропозицій споживачів щодо змісту освіти, що певною мірою визначить складову регіонального компонента, а також в урахуванні і виборі найбільш цікавих і здійсненних одиничних пропозицій, що можуть розглядатися як місцевий компонент або навіть як конкретне замовлення організації.

Отримані за допомогою першого і другого способів пропозиції стосовно змісту ЗУН і розвитку учнів повинні бути оброблені творчими групами і включені у відповідні освітні програми. Остаточні варіанти розроблених у навчальному закладі програм варто узгодити зі споживачами, що брали участь у їх створенні.

Після експериментальної перевірки освітніх програм можливе їхнє наступне коригування на основі аналізу якості підготування учнів.

Фактично із шістьох зазначених раніше взаємозалежних напрямків діяльності нами розглянуто два і лише побіжно описано третій - планування змісту навчання. Цих напрямків при сучасному розумінні якості будь-якої продукції, а якості освіти тим більше, слід дотримуватися виробниками продукції і послуг тільки разом із споживачами. По суті, це перша зовнішня частина маркетингового управління. При ньому в обов’язковому порядку досліджуються запити споживачів, здійснюється розподіл ринку на сектори і, відповідно, кожному з них (сектору, групі споживачів) пропонуються узгоджені з ними системи освіти (державний компонент, пропозиції навчального закладу), що в сукупності визначає її якість.

Такий підхід - це початок формування культури запитів споживачів. Кінцевим його результатом може стати постійна взаємодія зацікавлених у якості освіти сторін у розробці освітніх програм (як соціального замовлення) на основі виробничих, наукових і культурних досягнень в усіх сферах життя і діяльності суспільства. Наслідком такої взаємодії неодмінно буде підвищення рейтингу навчального закладу в регіоні.

Друга частина із шести названих напрямків — це внутрішня діяльність навчального закладу з реалізації розроблених освітніх програм. Вона передбачає також підготовчу роботу, зокрема методичне, матеріально-технічне і кадрове забезпечення освітнього процесу, а також організацію процесу навчання і контроль якості одержуваних результатів.

Деякі аспекти такої діяльності на сьогодні в навчальних закладах можна вважати достатньо добре відпрацьованими, тому слід зазначити лише принципові особливості і вимоги до реалізації певних дій.

Так, організація підготовки учнів за напрямками і місцевим компонентом може здійснюватися у такий спосіб. Кожну освітню програму доцільно представити в модульному варіанті. Тоді державний компонент в учнів одного рівня (класу, профілю) буде однаковим для всіх. Його варто реалізувати за єдиним розкладом для всього потоку. Місцеві компоненти, у тому числі поглиблена частина за навчальними предметами загальноосвітніх шкіл, будуть являти собою іншу частину модулів — варіативних, вивченням яких буде займатися не весь потік, а ті учні, що виявили бажання (відбувається подальше задоволення запитів цієї групи споживачів). Крім того, повинен бути ще один модуль на всю варіативну частину навчального плану, що розрахований на «середніх» учнів, які ще не визначилися з пріоритетами стосовно навчальних предметів і місцевих компонентів.

Після цього всі учні потоку (класу) повинні бути згруповані (якщо не збігається з класом) у декілька груп за обраними варіативними модулями. Друга частина розкладу занять (а це 20—30 % часу) будується для реалізації цієї частини модулів у «нових» групах. Організаційно це можна оформити як останні часи в розкладі щоденних занять або 1—2 дня спеціальних занять на тиждень. А, наприклад, у міських школах поглиблене вивчення окремих навчальних предметів або освітніх галузей може здійснюватися в групах на курсах підготовки для вступу до ВНЗ при наявних інститутах; допрофесійної підготовки - при професійних училищах, ліцеях або в школах, але із залученням викладачів системи ППО, додаткової освіти тощо.

Відслідковування якості освіти треба здійснювати шляхом моніторингу, наприклад, за допомогою регулярного тестування й інших форм іспитів, карт, анкет.

У цілому для контролю в навчальних закладах доцільно використовувати одну систему оцінювання незалежно від того, що вивчалося (або не вивчалося) понад державного компонента, єдиного для всієї країни. У крайньому випадку варіативна частина може оцінюватися додатково, але окремо.



Важливим результатом навчання є здатність учнів використовувати отримані знання в реальних життєвих ситуаціях. Саме цю здібність й треба розвивати та оцінювати.
ч. 1
скачать файл

Смотрите также: