скачать файл
ч. 1 ч. 2 ... ч. 6 ч. 7



Міністерство охорони здоров’я України
Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

НЕВРОЛОГІЯ
Змістовий модуль 2 «Нейростоматологія»

Навчально-методичні рекомендації

для аудиторної та самостійної роботи студентів

IV курсу стоматологічного факультету

вищих медичних учбових закладів

III-IV рівнів акредитації

Львів – 2013

Навчально-методичні рекомендації підготували викладачі кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: д.м.н., проф. Негрич Т.І.; к.м.н., доц. Король Г.М.; к.м.н., доц. Мар’єнко Л.Б.; к.м.н., доц. Боженко Н.Л.; к.м.н., доц. Матвієнко Ю.О.; к.м.н., доц. Малярська Н.В.; к.м.н., асист. Шоробура М.С.; к.м.н., асист. Мар’єнко К.М.; к.м.н., асист. Пшик П.С.; к.м.н. Сиротіна О.С.; асист. Вівчар Р.Я.


Відповідальний редактор: завідувач кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького д.м.н., проф. Пшик С.С.
Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д.м.н., проф. Гжегоцький М.Р.
Рецензент: завідувач кафедри внутрішньої медицини №1, д.м.н., проф. Абрагамович О.О.
Навчально-методичні рекомендації розглянуті та затверджені профільною методичною комісією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 18 від 13.09.2012 р.)
ПЕРЕДМОВА

Враховуючи специфічні особливості сучасного стану професійної підготовки та активізацію науково-інформаційних процесів, подвоєння обсягів наукової інформації, складність навчальної програми, зростання темпів навчання, програма курсу неврології в т. ч. нейростоматології для студентів IV курсу стоматологічного факультету підготована з урахуванням вищевказаних сучасних теоретичних і практичних вимог до знань, умінь і навичок, необхідних майбутнім лікарям при наданні медичної допомоги хворим з неврологічною і нейростоматологічною патологією.

Навчально-методичні рекомендації складені на основі навчальної програми, затвердженої 2012 р., та наказу МОЗ України від 02.12.2012 р. № 929 (зі змінами, внесеними наказом МОЗ України від 08.07.2012 року №541) у навчальний план підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар-стоматолог» у вищих медичних навчальних закладах IV рівня акредитації.

Навчальна програма складена у відповідності із нормативними документами: освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказами МОН України від 16.04.03 за № 239 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напрямку підготовки 1101 «Медицина». Рекомендації складені для студентів вищих медичних закладів освіти України IV рівня акредитації за спеціальністю «Стоматологія».

Розподіл навчального процесу:

Всього академічних годин: 45 год., що складає 1.5 кредитів ECTS. Лекції – 10 год. Практичні заняття – 30 год. Самостійна робота – 5 год. Дисципліна структурована на 1 модуль, який включає 2 змістові модулі: Змістовий модуль 1. Неврологія. Змістовий модуль 2. Нейростоматологія.

Вивчення неврології, в т. ч. нейростоматології, здійснюється впродовж 4-го року навчання в університеті.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів неврології і нейростоматології.

Видами навчальної діяльності студенів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

1 кредит ECTS – 30 год.



Аудиторне навантаження – 88.9%, СРС – 11.1%.

Опис навчального плану з дисципліни “Неврологія в т. ч. Нейростоматологія” для студентів стоматологічного факультету

Структура

навчаль-ної

дисцип-ліни

Кількість годин, з них

Рік нав-чання

Вид

контро-лю

Всього

Аудиторних

СРС

Лек-цій

Практик-них занять




45

10

30

5

4




Кредитів ЕСТS

1,5
















Модуль 1:

Змістовий модуль 1

15 год. / 0,5 креди-ту ЕСТS

2

12

1




Поточ-ний / підсумко-вий

Змістовий модуль 1

30 год. / 1 кредит ЕСТS

8

18

4




Поточ-ний / підсумко-вий

В тому числі, підсумко-вий модульний контроль

3 год. / 0,1 креди-ту ЕСТS




2

1




Поточ-ний / підсумко-вий

Тижневе наванта-ження

0,9 год. / 0,03 креди-тів ЕСТS
















Головною метою курсу з неврології та нейростоматології є навчання студентів теоретич­ним основам, навичкам обстеження нейростоматологічних хворих, методології поста­новки діагнозу неврологічного захворювання, вибору тактики лікування та надання термінової допомоги при невідкладних станах. Студенти стоматологічного факультету, які вивчатимуть курс неврології та нейростоматології по запропонованій програмі, повинні знати клінічну анатомію і фізіологію нервової системи та симптоми ураження різних її: інтерпретувати реалізацію довільних рухів; пояснювати симптоми центрального і периферичного парезів; аналізувати анатомо-фізіологічні особливості стріо-палідарної системи, мозочка та синдроми ураження; інтерпретувати поняття про чутливість, види чутливих розладів, топічні типи чутливих порушень; аналізувати анатомо-фізіологічні особливості та патологію нюхового і зорового аналізаторів; інтерпретувати синдроми ураження окорухових, трійчастого, лицьового, присінково-завиткового нервів та патологію IX –XII пар черепних нервів; бульбарний і псевдобульбарний синдроми; визначити патологію вегетативної нервової системи; аналізувати синдроми ураження кори головного мозку.

Студенти також повинні оволодіти практичними навичками дослідження стану неврологічного статусу хворого; аналізувати дані обстеження нейростоматологічних хворих; визначати провідні симптоми і синдроми при найпоширенішій неврологічній патології; планувати тактику ведення стоматологічного хворого з неврологічною патологією; проводити диференційну діагностику захворювань у клініці нейростоматології; проводити обстеження нейростоматологічних хворих; ставити попередній клінічний діагноз і діагноз при невідкладних станах станах у клініці нервових хвороб; надавати медичну допомогу при невідкладних станах у клініці нервових хвороб та нейростоматології.

За новою навчальною програмою вивчення дисципліни «Неврологія в т. ч. нейростоматологія», побудованою на засадах Болонської системи, 5 годин (11,1%) навчального плану займає самостійна робота студента (самостійна підготовка до практичного заняття, вивчення позааудиторних тем, відробка практичних навиків, оформлення історії хвороби, індивідуальна самостійна робота з елементами наукової і практичної роботи, обов’язкова підготовка до підсумкового модульного контролю). Рекомендується студентам на практичних заняттях коротко записувати теоретичний матеріал, дані про перебіг неврологічного захворювання у конкретного хворого.

Предмет неврологія, в т. ч. нейростоматологія є унікальним, він визначає самостійність, своєрідність та особливість науки, чим відрізняється від інших дисциплін, тому тут постійно необхідно вдосконалювати методологію – тобто сукупність прийомів, способів та принципів, за допомогою яких досліджуються неврологічний статус здорової людини, а також при різних нейростоматологічних захворюваннях; виявляються патологічні симптоми і синдроми; встановлюється клінічний діагноз; призначається сучасне лікування; вірішуються ситуаційні задачі та задачі за типом ліцензійного іспиту «Крок-2».



Тема 9: БІЛЬ ГОЛОВИ
І. Актуальність теми

Біль голови – найчастіша скарга хворих в лікарській практиці. Це одна з найактуальніших та найважчих проблем медицини. Вважається, що якість життя хворих з хронічним болем голови можна порівняти з рівнем життя хворих цукровим діабетом або перенесеним інфарктом міокарду. За результатами епідеміологічних досліджень болями голови страждають більш 70% населення світу. Біль голови може бути основною, а іноді єдиною скаргою більше 45 різних захворювань.

Діагностика первинних і вторинних БГ має принципове значення для тактики лікування, попередження больового пароксизму та зменшення його інтенсивності. Для діагностики БГ, їх характеру, окрім загального соматичного та неврологічного обстеження слід широко застосовувати додаткові методи обстеження (КТ, МРТ, обстеження очного дна, УЗДГ).

Лікування БГ направлено на досягнення таких основних завдань:

– зменшення симптомів захворювання, тобто інтенсивності БГ;

– зниження ступеню втрати фізичної та розумової працездатності;

– покращення якості життя пацієнта.

Необхідно уникати стандартних підходів до лікування, прагнути до індивідуалізації лікування, враховуючи психологічні особливості пацієнта та його відношення до хвороби. Необхідними умовами ефективності лікування є постійне спостереження, індивідуальний підхід, оцінка результатів лікування з необхідною терапевтичною корекцією.

Тепер з’явилась ціла група БГ, які спричинені тривалим прийомом деяких медикаментозних препаратів (ерготамінів, барбітуратів, бензодіазепінів). Такий біль називають абузусним і він вимагає корекції лікування.

Отже, діагностика і лікування БГ є важливою загальномедичною, соціально-економічною проблемою, яка вимагає ґрунтовного комплексного підходу з врахуванням не лише медичних аспектів, але й способу життя і праці хворого, соціальних факторів.

Майбутній лікар зобов’язаний виявити наявність ГБ, розпізнати їх характер, оскільки від своєчасної діагностики судинних порушень залежить надання терапевтичної допомоги, включаючи й ургентну, оскільки із ГБ стикаються не лише неврологи, але й лікарі інших спеціальностей.

II. Навчальні цілі заняття

Студент повинен знати:

1. Систему формування болю.

2. Класифікацію болів голови.

3. Патогенетичні механізми болів голови.

4. Клінічні прояви та діагностику болів голови.

5. Діагностичні критерії різних видів болю голови.

6. Лікування ГБ різного генезу.

Студент повинен вміти:

1. Обстежувати хворого з болями голови.

2. Оцінювати стан хворого з ГБ.

3. Провести діагностику та диференційну діагностику ГБ.



III. Виховні цілі заняття

Сформувати у студентів логічне мислення при постановці топічного та клінічного діагнозу. Виховати у майбутнього лікаря чуйність, гуманне відношення до пацієнта з болями голови, а також вміння співчувати хворому, в якого виявлено порушення.



IV. Структурно-логічна схема теми

Система формування болю та захисту від нього

Ноцицептивна

Антиноцицептивна

Ноцирецептори

Нервові структури стовбура мозку, що виділяють опіоїдні пептиди

Аферентні волокна гр. А та С периферичних, трійчастого та блукаючого нервів

Серотонінергічні нейрони мозкового стовбура

Задні корінці спинного мозку, корінці трійчастого та блукаючого нервів

Система низхідних зв’язків ядер ретикулярної формації мозкового стовбура

Центральні ноцицептивні апарати (таламус, гіпоталамус, лімбіко-ретикулярний комплекс, кора зацентральної звивини та тім’яної частки)

Норадренергічна система мозкового стовбура




Причини цефалгій

Самостійні патологічні форми головного болю

Мігрень

Пучковий головний біль

Головний біль напруги

Абузусний біль голови

Основні фактори, що сприяють виникненню симптоматичного головного болю

Черепно-мозкові травми

Захворювання серцево-судинної системи

Внутрішньочерепні процеси несудинної природи (підвищення або зниження внутрішньочерепного тиску, оклюзія та гідроцефалія)

Інфекції (менінгіт, енцефаліт, остеомієліт кісток черепа, позамозкові інфекційні захворювання)

Метаболічні порушення (гіпоксія, гіперкапнія, тощо)

Ендокринні порушення

Захворювання очей, вух, навколоносових пазух, скронево-нижньощелепного суглоба

Ураження черепних нервів (невралгії V, IX пар)

Інтоксикації та прийом різних хімічних речовин, лікарських препаратів (алкоголь, чадний газ, кофеїн, вазодилятатори), безконтрольне вживання анальгетиків класу триптанів

Головні болі, що не пов’язані із структурними ураженнями, зникають після припинення дії причинного фактора (при стисканні голови тісним головним убором, у разі дії холодових стимуляторів – холодна погода, прийом води з льодом; кашльовий головний біль, головні болі, що пов’язані з сексуальною активністю)




Класифікація мігрені та її ускладнення

Мігрень без аури (проста)




Мігрень з аурою

Офтальмічна (класична), офтальмоплегічна, сімейна геміплегічна, ретинальна, бацилярна, мігренозна аура без болю

Ускладнення мігрені

Мігренозний статус, мігренозний інсульт




Діагностичні критерії мігрені

Однобічна локалізація головного болю

Пульсуючий характер болю

Інтенсивність болю, що знижує фізичну активність хворого і підсилюється у разі монотонної фізичної роботи та ходьби

Наявність хоча б одного з таких симптомів: нудота, блювання, світло- та звукобоязнь

Тривалість нападу від 4 до 72 год

Не менше 5 нападів в анамнезі

Для мігрені з аурою ще такі ознаки:

Тривалість симптомів аури не більше 60 хв.

Повна зворотність одного або декількох симптомів аури

Тривалість світлового проміжку між аурою і початком головного болю менше 60 хв.




Лікування мігрені

Мігренозного нападу

Мігренозного статусу

Профілактичне

Ацетилсаліцилова кислота та її похідні у поєднанні з кофеїном

Седуксен внутрішньовенно, меліпрамін, лазикс

Антагоністи серотоніну (сандомігран)

Селективні агоністи серотоніну (суматриптан)

Еуфілін внутрішньовенно

Бета–адреноблокатори (анаприлін)

Препарати ерготамінового ряду

Преднізолон внутрішньовенно крапельно

Блокатори кальцієвих каналів (німотоп, верапаміл)

Нестероїдні протизапальні засоби

Антигістамінні препарати

Антидепресанти, антиконвульсанти (топірамат)







Фізметоди




Типи головного болю (за патогенетичними механізмами)

Судинний

Ангіпотонічний, ангіоспастичний, венозний (у разі артеріальної гіпертензії, церебрального атеросклерозу, вегетато-судинної дистонії, мігрені, пучкового головного болю)

Ліквородинамічний

У разі підвищення або зниження внутрішньочерепного тиску (пухлини та інші об’ємні процеси головного мозку та оболонок, набряк мозку, гідроцефалії)

Невралгічний

При подразненні язико-глоткового, трійчастого та потиличного нервів

Психалгічний

За наявності неврозів, прихованої депресії

М’язово-тонічний

При хронічних стресах, захворюваннях шийного відділу хребта

Змішаний







Патогенез мігрені

Вроджена дисфункція із зниженням впливу ноци- та антиноцицептивних систем мозку

Активація периваскулярних нервових тригемінальних волокон із виділенням вазо активних нейропептидів

Надмірне звільнення серотоніну, норадреналіну та окису азоту

Гіпофункція симпатичної нервової системи

Зниження прогестерону та підвищення естрадіолу




Перебіг мігренозного нападу

1. Генералізоване порушення вазомоторної іннервації

2. Вазоспазм екстра- або інтракраніальних судин

3. Дилатація артерій, артеріол, вен з підвищенням амплітуди пульсових коливань стінки судин

4. Перивазальний набряк

5. Зворотній розвиток змін

V. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

п/п

Тестові завдання

Еталон відповіді

1

Хвора М. прийшла на прийом до невролога із скаргами на болі в половині голови пульсуючого приступоподібного характеру, тривалістю до двох діб, які супроводжуються нудотою, світлобоязню та посилюються при навантаженні. Лікар діагностував мігрень. Вкажіть, що є найбільш інформативним для діагностики цього стану?
А) збір анамнезу та неврологічний огляд

В) КТ або МРТ головного мозку

С) РеоЕГ, Ехо-ЕГ

D) ЕМГ, ЕЕГ

Е) люмбальна функція


А

2

У хворої А., що прийшла на прийом до невролога, діагностовано мігрень з аурою. Вкажіть, що є найбільш характерним для продромального періоду мігрені?
А) перепади настрою, безсоння, нудота

В) запаморочення, шум у вухах

С) порушення нюху

D) порушення смаку

Е) вогнищева неврологічна симптоматика


А

3

У хворої К., що прийшла на прийом до невролога, діагностовано мігрень з аурою. Вкажіть, якими розладами найчастіше проявляється аура при мігрені?
А) шумом у вухах

В) розладами рівноваги

С) порушенням координації

D) зоровими феноменами (скотоми, фотопсії)

Е) розладами смаку


D

4

Хвора С., прийшла на прийом до невролога із скаргами на болі в половині голови пульсуючого приступоподібного характеру, тривалістю до двох діб, що супроводжуються нудотою, світлобоязню та посилююься при навантаженні. При неврологічному огляді вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Яка тривалість болю голови при мігрені?
А) 5-10 хв.

В) 4-72 год.

С) 20-45 хв.

D) 1-2 год.

Е) більше 1 місяця


В

5

Хворий О., прийшов на прийом до невролога із скаргами на болі в половині голови пульсуючого приступоподібного характеру, тривалістю до 72 годин, що супроводжуються нудотою, світлобоязню та посилюються при навантаженні. При неврологічному огляді вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. ЕЕГ, МРТ – варіант норми. Що найбільш доцільним буде призначити при нападі мігрені?
А) анальгін

В) суматриптан

С) персен

D) но-шпа

Е) гідазепам


В

6

У хворої О., яка поступила в приймальний відділ із скаргами на болі в половині голови пульсуючого приступоподібного характеру, що супроводжуються нудотою, світлобоязню, зоровими феноменами (скотомами, фотопсіямит, зигзагами) та посилююься при навантаженні, повторюються протягом 3 діб, не знімаються прийомом анальгетиків. При неврологічному огляді вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. ЕЕГ, МРТ – варіант норми. Яке з ускладнень мігрені найімовірніше у хворої?
А) мігренозний статус

В) мігренозний інсульт

С) судомний синдром

D) базилярна мігрень

Е) вегетативний криз


А

7

Хворий О., прийшов на прийом до невролога із скаргами на болі в половині голови пульсуючого приступоподібного характеру, тривалістю до кількох хвилин (20-45 хв.), що супроводжуються почервонінням лиця, сльозотечею та посилююься при навантаженні. Приступи тривають «серіями» по 2 тижні. При неврологічному огляді вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. ЕЕГ, МРТ – варіант норми. Кластерні болі голови тривають:
А) 5-10 хв.

В) 4-72 год.

С) 20-45 хв.

D) 1-2 год.

Е) більше 1 місяця


С

8

Неврологу у хворого, який прийшов на прийом із скаргами на приступи головного болю, необхідно провести диференційний діагноз між мігренню, ГБН та кластерними болями. Які супутні симптоми характерні для кластерних болів голови?
А) вегетативні прояви (с-м Горнера, сльозотеча)

В) неврологічна симптоматика (геміпарез, атаксія)

С) виражений загальномозковий синдром

D) психомоторне збудження

Е) менінгеальний синдром


А

9

Неврологу у хворого, який прийшов на прийом із скаргами на приступи головного болю, необхідно провести диференційний діагноз між мігренню, ГБН та кластерними болями. Яка тривалість приступу кластерних болів?
А) 24-72 год.

В) 20-45 хв.

С) 30 діб

D) 2-3 хв.

Е) 1-2 год.


В

10

Хвора Л., прийшла на прийом до невролога із скаргами на болі голови, переважно двобічної локалізації, стискаючого характеру, середньої інтенсивності, які тривають вже більше 1 місяця, посилюються при емоціях. При неврологічному огляді вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Головний біль напруги є:
А) давлячий, переважно в потилиці

В) гострий, колючий, в основному, в оці

С) пульсуючий, приступоподібний, в скронях

D) ранковий біль, супроводжується шумом у вухах

Е) сильний біль в шиї,який наростає у положенні стоячи


А

п/п

Ситуаційні задачі

Еталон відповіді

1

Хвора М. прийшла на прийом до невролога із скаргами на болі в половині голови пульсуючого приступоподібного характеру, тривалістю до двох діб, які супроводжуються нудотою, шумом у вухах, головокружінням та посилююься при навантаженні. Тривалість приступів до 72 годин. Буває 2-3 приступи на півроку. Подібні приступи спостерігались у мами та бабусі. При неврологічному огляді вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Дані додаткових обстежень без змін. Вкажіть, яка форма мігрені є у даної хворої?
А) базилярна

В) ретинальна

С) геміплегічна

D) абдомінальна

Е) хронічна


А

2

У хворої А., що прийшла на прийом до невролога, діагностовано класичну мігрень. Вона скаржиться на інтенсивні болі в половині голови пульсуючого приступоподібного характеру, тривалістю 4-7 годин, які супроводжуються нудотою, фонофобією та фотофобією, та посилюються при навантаженні. Буває 2-3 приступи на місяць. Подібні приступи спостерігались у мами та бабусі. При неврологічному огляді вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Дані додаткових обстежень без змін. Вкажіть, що є найбільш інформативним для продромального періоду мігрені?
А) перепади настрою, інсомнія, нудота

В) запаморочення, шум у вухах

С) порушення нюху

D) порушення смаку

Е) вогнищева неврологічна симптоматика


А

3

Хвора С. доставлена в неврологічний відділ із скаргами на болі в лівій половині голови пульсуючого приступоподібного характеру, тривалістю до трьох діб, що супроводжуються нудотою, світлобоязню та посилюються при навантаженні. Поряд із звичними для хворої симптомів мігрені з’явилась слабість у правих кінцівках. При неврологічному огляді виявлено правобічний геміпарез. На МРТ – ішемічне вогнище зліва. Який Ваш діагноз?
А) мігренозний статус

В) мігренозний інсульт

С) геміплегічна мігрень

D) базилярна мігрень

Е) класична мігрень


В

4

Хворий О. прийшов на прийом до невролога із скаргами на болі в половині голови пульсуючого приступоподібного характеру, тривалістю до 72 годин, що супроводжуються нудотою, світлобоязню та посилюються при навантаженні. При неврологічному огляді вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. ЕЕГ, МРТ – варіант норми. Приступи турбують 5-6 раз в місяць. Який з препаратів найбільш доцільно буде призначити для профілактики мігрені?
А) анальгін

В) суматриптан

С) топірамат

D) аспірин

Е) персен


С

5

Хвора Л., прийшла на прийом до невролога із скаргами на болі голови переважно двобічної локалізації стискаючого характеру, середньої інтенсивності, які тривають вже більше 2 місяців, посилюються при емоціях, зміні погоди. Після прийому анальгетиків ефект незначний і короткочасний. З приводу частих болів голови зловживала знеболювальними засобами. При неврологічному огляді вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Дані додаткових обстежень без змін. Який з видів болю голови є у хворої?
А) головний біль напруги

В) кластерний біль голови

С) краніальна невралгія

D) абузусний біль

Е) класична мігрень


D

VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками

Основні завдання

Вказівки

Примітки

Вивчити:

1. Анатомію кровопостачання головного та спинного мозку



Намалювати схему кровопостачання головного та спинного мозку




2. Клінічні ознаки різних видів болів голови

Скласти таблицю диференційної діагностики болів голови




3. Етіологію та патогенез різних видів болів голови

Перерахувати етіологічні чинники виникнення болів голови




4. Методику обстеження хворого з болями голови

5. Методи лікування болів голови різного генез




Перерахувати типові ознаки різних болів голови





Оволодіти:

1. Методикою обстеження хворого із ГБ.




Перевірити в наступній послідовності: ЧМН, м’язовий тонус, сила, рухи, рефлекси, мову, ходу, координацію, чутливість, менінгеальний с-м

Звернути увагу на ознаки дискоординації та порушення рівноваги, зміни мови та ходи.

Звернути увагу на наявність порушень ЧМН, загальномозкового та менінгеального синдрому



2. Проведенням курації хворого із ГБ.

При обстеженні: з’ясувати скарги хворого, зібрати анамнез, визначити неврологічні синдроми, встановити топічний діагноз, встановити клінічний діагноз, провести диференційний діагноз, призначити лікування при приступі ГБ та в міжприступний період

Звернути увагу на наявність у хворого ознак порушення свідомості

VII. Література

Основна

1. Скочій П.Г. Нервові хвороби (пропедевтика). – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 328 с.

2. Неврологія за ред. Проф. Вінничука. – К., Здоров’я, 2008. – 664 с.

3. Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової системи. – Львів: Світ, 2004. – 519 с.



Додаткова

1. Дубенко Є.Г., Вінничук С.М. Нервові хвороби. – К.: Здоров’я, 2001. – 696 с.

2. Вінничук С.М. Неврологія. – К.: Здоров’я, 2008. – 659 с.

3. Скоромец А.А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. Руководство для врачей. – 2-е изд. – СПб.: 1996. – 320 с.

4. Яхно Н.Н. Боль. – М.: Медпресс-информ, 2009. – 302 с.

5. Хмелин А.В., Игнатов Ю.Д., Скоромец А.А. Мигрень. – СПб.: Санкт-Петербургское медицинское издательство, 2001. – 200 с.




ч. 1 ч. 2 ... ч. 6 ч. 7 следующая страница >>
скачать файл

Смотрите также: