скачать файл
ч. 1

Чорнобиль та альтернативні джерела енергії

Chernobyl and Alternative Energy Sources


Мета:

  • Допомогти учасникам зрозуміти вплив чорнобильської катастрофи на Східну Європу, світ та світові рішення в галузі енергетики.

  • Допомогти учасникам оцінити плюси і мінуси різних джерел енергії.


Матеріали:

  • 2 фліп-чарта: один чистий, інший з двома колонками: «Відновлювані» і «Невідновлювані»

  • Хронологія чорнобильської катастрофи, написана на окремих листках паперу

  • Приклади різних джерел енергії, написані на окремих листках

  • Критерії джерел енергії на окремих листках

  • Маркери


Хід уроку:

Завдання 1: Розігрів: (5 хв.)

Що учні знають про Чорнобиль?

Які почуття у них виникають щодо цього?

Нехай один учасник збирає відповіді і записує їх на фліп-чарт.


Завдання 2: Хронологія та вплив Чорнобиля: (15 хв.)

Роздайте різні частини хронології учасникам.

Нехай вони прочитають та перекладуть їх, якщо потрібно, і розташують хронологію чорнобильської катастрофи у правильному порядку.

Перечитайте хронологію вголос і обговоріть відповідальність на кожному кроці.



    • Чи можна звинувачувати якусь одну людину за цю катастрофу?

    • Чи можна було відвернути катастрофу у певний проміжок часу?

    • Чи означає це що вся ядерна енергія погана?

    • Що це означає?

    • Чи знаємо ми приклади інших ядерних катастроф?

Почніть дискусію із учасниками про те, як катастрофа вплинула на різні групи населення: на працівників, їхні сім‘ї, оточуючу територію, на Україну в цілому, на СРСР, Європу, світ, на спільноту постачальників енергії.


Завдання 3: Відновлювані та не відновлювані джерела енергії: (10 хв.)

Запитайте учасників, які джерела енергії їм відомі. По ходу їх відповідей давайте учням відповідний папірець, і попросіть їх розмістити його на фліп-чарті у відповідну категорію «Відновлювані» або «Невідновлювані». (Якщо учасники називають інші джерела енергії, ніж ті, що ви написали, додавайте також їх.)

Що означає бути відновлюваними або невідновлюваними? Чи у правильні колонки було розміщено джерела енергії? Обговоріть будь-які спірні питання, наприклад, деревина відновлювана, якщо її правильно використовувати, тому що вона знову виросте, а вугілля – ні, як би повільно ми його не використовували, тому що, щоб відновитися йому потрібно дуже багато часу.

Плюси і мінуси: 10 хв.

Запитайте учасників, над чим нам треба замислюватись, вибираючи джерела енергії (як споживачам чи постачальникам.)

Розмістіть критерії на дошці. Нехай кожна пара учасників візьме одне джерело енергії і оцінить його плюси і мінуси відповідно до кожного з критеріїв. Учасники презентують результати решті групи.



Хронологія Чорнобиля:
1) 26 квітня 1986 року техніки Чорнобильської атомно-енергетичної станції в Україні почали перевірку систем.
2) Через недогляд у системі безпеки почалася ланцюгова реакція, яку було неможливо зупинити.
3) Четвертий реактор вибухнув, викинувши в атмосферу хмару радіоактивного матеріалу.
4) 32 людини померло одразу.
5) Близько 150,000 людей було евакуйовано з України та Білорусії із невеликою затримкою.
6) Радіоактивні матеріали осідали на Європу протягом 15 днів.
7) У місцях наближених до Чорнобиля впав рівень народжуваності.
8) На територіях навколо Чорнобиля констатують підвищення кількості захворювань на рак та психологічні наслідки.
9) Страх перед новою катастрофою зменшив світову зацікавленість у ядерній енергії.
Приклади джерел енергії:

Відновлювані: сонячна енергія, вітер, гідроелектрична (хвилі та річки), дерево, біо-масла, термічні.

Невідновлювані: вугілля, нафта, газ і ядерна енергія.
Критерії для джерел енергії:

Безпека, здатність до відновлення, ціна, вплив на довкілля.

Додаткова інформація про Чорнобиль
26 квітня 1986 року на Чорнобилі в Україні сталася найгірша світова ядерно-енергетична катастрофа. На час катастрофи, Чорнобильська атомно-енергетична станція (ЧАЕС), розташована близько 128 км на північ від Києва, мала 4 реактора. Під час тестування четвертого реактора працівники знехтували рядом заходів безпеки. Вночі о 1:23, ланцюгова реакція у реакторі вийшла з-під контролю, створивши вибухи та вогняну кулю, що зірвали важку сталеву та бетонну кришку реактора. Нещасний випадок на Чорнобилі одразу вбив 32 людини, і через високий рівень радіації на прилеглій території радіусом 32 км, більш ніж 13,500 людей було швидко евакуйовано.

Вибух та подальше горіння графіту спричинило викид близько 185 мільйонів кюрі радіоактивних залишків на місто Прип‘ять та навколишню територію. Радіоактивний пил був віднесений повітряними потоками у Східну, Північну і Центральну Європу, особливо вплинувши на Білорусію, Україну та Росію. Поряд із атомними бомбами скинутими на Хіросіму та Нагасакі, Чорнобиль залишається однією з найгірших ядерних катастроф. Його вже величезні наслідки продовжуватимуть впливати на планету ще протягом наступних 250,000 років.

Починаючи з першого дня після вибуху Чорнобиль був і залишається центром політичних ігор. Спочатку інформація про катастрофу на Чорнобилі приховувалася СРСР, і вийшла на поверхню, лише коли шведські вчені зафіксували незвичайну кількість радіоактивних частинок у повітрі і відслідкували їх походження з України. Залежно від джерела інформації, смертність приписувана Чорнобилю за останні 10 років варіюється від початкових 32 до 100,000 людей. Деякі люди стверджують, що мільйони людей страждають на захворювання спричинені радіацією. Інші кажуть, що ці хвороби спричинені психосоматичними причинами або стресом.

Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї і підписала міжнародний договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Через недостатню кількість нафтових ресурсів, у найближчому майбутньому Україна змушена буде використовувати ядерну енергію для отримання електроенергії. Ціна Чорнобиля була і продовжує бути величезною. За оцінками, вона складає від декількох сотень мільйонів до декількох десятків мільярдів доларів. На даний час, в Україні відсутня як фінансова, так і технічна інфраструктура для вирішення проблеми, - тому Україна прохає міжнародну спільноту про допомогу для побудови нового саркофага для четвертого енергоблоку і для вирішення проблем охорони здоров‘я, що продовжують турбувати уражені регіони.


Влив Чорнобиля на здоров‘я:

  • Між 1981 і 1985, тобто протягом п‘яти років до аварії, середня захворюваність на рак щитовидної залози складала 4-6 випадків на мільйон українців у віці від 0 до 15. Між 1986-1997 захворюваність зросла до 45 випадків на мільйон.

  • Експерти дослідили, що 64% усіх українських пацієнтів із раком щитовидної залози у віці від 0 до 15 жили у зонах найбільш забруднених чорнобильською катастрофою (Київській, Чернігівській, Житомирській, Черкаській та Рівненській областях).

Соціальні, економічні та політичні наслідки Чорнобиля:

  • Демографічні індикатори у забруднених зонах свідчать про те, що вони переживають спад:

    • Рівень народжуваності впав і значна частина робочої сили мігрувала із забруднених у незабруднені регіони.

  • В уражених зонах було перерване нормальне життя і економічна діяльність, особливо це стосується сільського господарства і лісництва.

  • Чорнобиль завдав радянській економіці збитків у 12.8 мільярдів доларів.

  • З 1990 по 1995 роки 116,000 мешканців було евакуйовано і 210,000 жителів було переселено.

  • Деякі місцеві екосистеми у радіусі 10 км, в тому числі маленькі ссавці і хвойні дерева, отримали смертельні дози радіації – існує можливість довготривалих генетичних змін.

ч. 1
скачать файл

Смотрите также: