скачать файл
ч. 1





ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ЛИТВИНЕНКО ЄЛІЗАВЕТА ОЛЕКСАНДРІВНА




УДК 336.225:338.45(447)



ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ в україні

08.00.08 – гроші, фінанси і кредит




Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук








ІРПІНЬ 2009


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті державної податкової служби України.




Науковий керівник

доктор економічних наук, професор,

Заслужений економіст України



Мельник Петро Володимирович,

Національний університет ДПС України,

ректор.


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Опарін Валерій Михайлович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри фінансів;





кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Швабій Костянтин Іванович,

Науково-дослідний центр з проблем оподаткування Національного університету ДПС України,

заступник начальника центру.


Захист відбудеться « »_________ 2009 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.
Автореферат розісланий «___» лютого 2009 р.



Вчений секретар


спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор



С.В. Онишко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Промисловий сектор економіки України – один із основних секторів національної економіки   займає визначальне місце у створення ВВП, наповненні державного бюджету та забезпеченні потреб суспільства товарами та послугами. Статистика останніх років показує, що внесок промисловості України у валову додану вартість знаходився в межах 40-42%. Така значущість та багато вимірність підвищує рівень уваги до нього не лише інвесторів, підприємців, а також держави як регулятора соціально-економічного розвитку.

Сьогодні українська економіка потребує невідкладної модернізації виробничої бази, радикального оновлення основних фондів, масштабного запровадження нових технологій та інновацій. Цей шлях розвитку немає альтернативи, оскільки у сучасному конкурентному середовищі постійно, з новою силою, загострюється потреба підвищення ефективності виробництва, зокрема за рахунок економії матеріальних і трудових ресурсів, збільшення результативності їхнього застосування. Екстенсивний шлях економічного розвитку себе повністю вичерпав, а майбутнє – за інтенсифікацією виробництва і розумним використанням результатів праці попередніх поколінь. За цих обставин в значній мірі актуалізується й проблема податкового регулювання діяльності промислових підприємств з метою підтримки інтенсивного шляху розвитку та знецінення екстенсивного розвитку, за яким ми донедавна рухалися.

Сучасна наукова думка у галузі податків сягнула суттєвих висот як у напрямі виключно теоретичного розуміння їх сутності та впливу на діяльність економічних агентів, так і в сфері прикладних емпіричних досліджень. Фундаментальні принципи, критерії та концепції теорії оподаткування були сформульовані в роботах А. Сміта, Дж.С. Міля, А. Пігу, Ф. Еджуорта, Ф. Рамсея та інших авторів у ХІХ та першій половині ХХ століть. Їхні ідеї отримали подальший розвиток завдяки нашим сучасникам. Серед зарубіжних вчених це Е. Аткінсон, Дж. Стігліц, Дж. Шлемрод, Л. Каплов, серед провідних вітчизняних науковців   це В. Геєць, В. Вишневський, Ю. Іванов, А. Крисоватий, І. Луніна, П. Мельник, В. Опарін, С. Онишко, А. Соколовська, В. Федосов, С. Юрій, К. Швабій та багато інших. Незважаючи на відчутні здобутки перед економічною наукою продовжує стояти завдання поглиблення теоретичних концепцій та розробки практичних рекомендацій, спрямованих на пошук оптимальних, найбільш ефективних шляхів розвитку економіки та суспільства в цілому, а зокрема, впливу на їхній перебіг податків. Невідкладного вирішення потребують питання ефективності податкового регулювання в умовах глобалізації, суттєвого рівня відкритості економіки, впливу зовнішніх факторів, значних транскордонних потоків товарів, капіталів, робочої сили. Українська економіка поряд з цим має таку особливість як наявність великого тіньового сектору, що приховує значні обсяги трансакцій, які підлягають оподаткуванню. Неефективним як з регулятивної, так і фіскальної точок зору залишається акцизне оподаткування.

Важливість вивчення цих питань та недостатній рівень їх практичної розробки зумовили вибір теми дисертаційної роботи.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану наукових досліджень: 1) кафедри фінансів Національного університету ДПС України   тема дослідження «Фінансові важелі соціально-економічного зростання України та її регіонів» (номер державної реєстрації 0107U004128); 2) Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету ДПС України   науково-дослідна робота за темою «Розробка моделі планування податкових надходжень на базі показника податкового навантаженні окремих видів економічної діяльності» (номер державної реєстрації 0108U000439). Особистий внесок автора полягає в розробці шляхів удосконалення системи оподаткування підприємств української промисловості, а також аналізу відповідності результатів їхньої діяльності обсягу сплачених податків.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні теоретичних основ та розробці науково-практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності податкового регулювання розвитку промисловості України. Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв’язання наступних завдань:

  • узагальнити теоретико-методологічні засади функціонування податків та податкового регулювання господарських процесів в умовах ринкової економіки;

  • виявити специфіку формування механізму податкового регулювання та його застосування в економіках трансформаційного типу;

  • вивчити міжнародний досвід податкового регулювання діяльності промислового сектору економіки;

  • проаналізувати стан та умови оподаткування промисловості України;

  • оцінити рівень податкового навантаження та ефективність податкового регулювання розвитку вітчизняної промисловості;

  • дослідити особливості та специфіку податкового регулювання діяльності суб’єктів господарювання в умовах відкритої економіки;

  • розробити науково-практичні рекомендації щодо формування і підвищення ефективності механізму податкового регулювання діяльності вітчизняної промисловості;

  • визначити основні напрями податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності промисловості України.

Об’єктом дослідження є фінансово-економічні відносини, що виникають в процесі оподаткування діяльності промисловості.

Предметом дослідження є механізм податкового регулювання діяльності та розвитку промисловості України.

Методи дослідження. В процесі дослідження використано загальнонаукові методи пізнання, методи економічного аналізу та економіко-математичного моделювання. Серед них: аналіз і синтез   при дослідженні сутності та ефективності дії механізму податкового регулювання в ринковій економіці; порівняльний міжнародний аналіз   при виявленні особливостей реалізації податкової політики та дослідженні властивостей фіскальної політики в трансформаційній економіці; метод групування та ретроспективного аналізу – при оцінці ефективності податкового регулювання промисловості України; регресійний, факторний та індексний аналіз   при визначенні впливу фактору оподаткування на динаміку іноземних інвестицій; математичне моделювання – при визначенні аналітичних властивостей функції попиту на підакцизні товари.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти, що забезпечують процес реформування податкової системи в Україні, звітні дані Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної податкової адміністрації України, монографічні дослідження і публікації в періодичних виданнях вітчизняних і зарубіжних авторів.



Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш значущі результати дисертаційного дослідження, що містять наукову новизну, полягають у такому:

уперше:

  • обґрунтована доцільність градаційного зменшення нормативної ставки податку на прибуток підприємств в Україні з 25 до 20% об’єкта оподаткування протягом 5 років, що в сукупності забезпечить можливості для стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів у вітчизняній економіці, мінімізації фіскального ризику державного бюджету та виникнення конкурентних переваг діяльності іноземних інвесторів в Україні;

удосконалено:

  • концепцію впливу ставок акцизу на попит підакцизних товарів через встановлення причин низької еластичності сукупного попиту, зокрема, внаслідок заміщення в умовах вітчизняної економіки попиту на продукцію легального виробництва продукцією контрабандного або контрафактного походження. Це вимагає удосконалення механізму державного контролю за обігом підакцизних товарів та в цілому сприятиме підвищенню ефективності державної акцизної політики в Україні;

  • підхід до реформування системи оподаткування України в частині виявлення реальних умов для переходу промисловості на інвестиційно-інноваційну модель розвитку, що ґрунтуються на макроекономічній збалансованості трьох компонент – потреб держави, спроможності платників та оптимізації макроструктурних пропорцій;

набули подальшого розвитку:

  • аргументація теоретичної тези про те, що у країнах трансформаційного типу фіскальна, а в її межах й податкова, політика держави є проциклічною. Застосування моделі «одночасного фіскального правила» («a contemporaneous …fiscal rule»), підтвердило висновок, що держава за допомогою автоматичних стабілізаторів не здатна згладжувати макроекономічні шоки, ефективно коригувати макроекономічні дисбаланси та диспропорції. Це зумовлює необхідність прийняття адекватних заходів для усунення детермінантів проциклічності фіскальної політики;

  • заходи, що забезпечать остаточний перехід вітчизняної промисловості на систему змішаного акцизного оподаткування в поєднанні її специфічної та адвалорної компонент, що в умовах розвитку національної економіки є більш ефективним і убезпечує державний бюджет від суттєвих фіскальних втрат.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі підготовки законопроектів, що регламентують розвиток системи оподаткування в Україні, зокрема Податкового кодексу України, в практичній діяльності державних органів (Міністерства фінансів, Міністерства промислової політики, ДПА України) при визначенні напрямів економічної політики, а також при розробці відповідних навчальних курсів у вищих навчальних закладах.

Окремі результати дослідження, що містяться в роботі, враховано Державною податковою адміністрацією України в процесі розробки проектів нормативно-правових актів з питань оподаткування (довідка № 9025/6/99-5 від 18.09.2007 року); Науково-дослідним центром з проблем оподаткування Національного університету ДПС України при підготовці аналітичних матеріалів та розробці моделі планування податкових надходжень (акт про результати впровадження від 14.09.2008 року); Національним університетом ДПС України (№3338/01-12 від 30.12.2008) та Європейським університетом при підготовці методичних рекомендацій і програм для вивчення дисципліни «Податкова політика» (акт про впровадження № 1/12-275-В2 від 06.09.2007 року).



Особистий внесок здобувача. Наукові результати, сформульовані висновки, рекомендації і пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на науково-практичних конференціях, зокрема: «Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій» (м. Вінниця, 2004 р.); «Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку» (м. Ірпінь, 2008 р.); «Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України» (м. Ірпінь, 2008 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладено у 8 одноосібних публікаціях загальним обсягом 2,7 друк. арк., з них 5   в наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,3 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 195 с. Матеріали дисертації містять 8 рисунків і 16 таблиць, 7 додатків на 32 сторінках. Список використаних джерел складає 185 найменувань на 16 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У першому розділі «Теоретичні засади оподаткування та податкового регулювання» досліджено сутнісні характеристики податків та принципи оподаткування, теоретико-методологічні підходи податкового регулювання, зокрема, розвитку промисловості, особливості реалізації функцій податків у сучасних умовах господарювання, проблеми формування та реалізації податкової політики в трансформаційних економіках.

Податок є фундаментальною категорією фінансової науки. Складність розуміння та вивчення природи оподаткування обумовлені тим, що податкові відносини – це складне суспільне явище, яке відбиває різні сторони життя: економічні, соціальні, господарські, політичні. Дослідження засвідчило, що найбільш обґрунтованим слід визначити підхід до відображення змісту податків, характеризуючи їх як законодавчо оформлену, примусову форму отримання державою частки вартості валового внутрішнього продукту, фінансовий гарант ефективного виконання державою, перш за все, її суспільних функцій та інструмент регулювання економічного розвитку.

Разом з тим формулювання функцій податків і оподаткування продовжує залишатися одним з найбільш дискусійних питань теорії оподаткування. Адже від чіткого з’ясування питання – які функції мають виконувати податки та система оподаткування – залежить вироблення концептуальних засад податкової політики та функціонування усієї податкової системи.

З’ясовано, що стимулювання розвитку окремих платників податку відбувається в рамках регулювання їхньої діяльності. Впливаючи через податки на фінансовий стан юридичних і фізичних осіб, держава регулює їхню економічну поведінку, тим самим стимулюючи або дестимулюючи на виконання певних дій. Будь-яке регулювання (і адміністративне, і економічне) завжди встановлює певні правила, виконуючи які, стимулюється чи стримується діяльність юридичних і фізичних осіб у певному бажаному для економіки, суспільства та держави напрямку. З огляду на це зроблено висновок, що стимулюючий вплив податків на їх платників знаходить свій прояв у реалізації регулюючої функції. Податки є найвідчутнішим важелем регулювання розвитку економіки і промисловості. При цьому податкове стимулювання може мати різні форми: надання податкових пільг, загальне зниження податкового навантаження, звуження бази оподаткування.

В економічній літературі досить розповсюдженою є думка, що податки виконують також накопичувальну функцію, оскільки мають спрямовувати платників на накопичення цінностей з метою їх подальшого вкладення у виробництво. Однак така позиція не знайшла підтримки в більшості вчених, оскільки фактично йдеться про податкове регулювання пропорцій споживання, інвестування й заощадження, тобто про реалізацію регулюючої функції. Крім того, на нашу думку, накопичення фінансових ресурсів внаслідок стягнення податків відбувається в межах реалізації фіскальної функції. Отже, податкове регулювання розвитку економіки і промисловості відбувається внаслідок залучення регулюючого потенціалу податкової системи.

У цьому контексті необхідно зазначити наступне. За умови, коли податки економічно не обґрунтовані, то вони пригнічують і розвиток підприємств, і стимули до праці та спричиняють несправедливий перерозподіл доходів. Тому податкова політика повинна складати таку систему заходів, які здійснюються державою, та спрямовані на вирішення певних короткострокових і довгострокових завдань, що стоять перед суспільством та реалізуються за допомогою фіскальних важелів. При цьому, якщо до довгострокових завдань належать досягнення економічного зростання, максимального рівня зайнятості населення країни, підвищення рівня його добробуту, то короткостроковими цілями податкової політики можуть бути визнані: наповнення державного бюджету, досягнення його збалансованості, стимулювання інвестиційної діяльності в промисловому секторі.

Стосовно трансформаційної економіки стратегія податкової політики повинна включати пріоритетні цілі, пов’язані з функціонуванням системи оподаткування, та методи їх досягнення. У роботі зазначено, що перспективною є така податкова політика, яка здатна викликати відповідний майбутній ефект, тобто реалізація певних заходів сьогодні надасть можливість забезпечити в майбутньому реалізацію інших заходів соціально-економічного розвитку країни, тобто податкова політика повинна передусім сприяти зростанню обсягів нагромадження капіталу, створенню умов, які полегшують оновлення виробничої бази підприємств. При впровадженні податкової політики держава має обов’язково враховувати інтереси бюджету, підприємств та споживачів. Поліпшення фінансового стану підприємств промисловості усіх форм власності та особливо тих, що відносяться до пріоритетних галузей, повинно становити одну з головних цілей податкового регулювання.

В другому розділі «Стан та умови оподаткування результатів діяльності промисловості України» досліджено ефективність функціонування механізму податкового регулювання промисловості України, оцінено стан і динаміку податкового навантаження на вітчизняну промисловість, проаналізовано специфіку податкового регулювання промисловості у відкритій економіці.

Проблема оцінки ефективності податкового регулювання промисловості України є багатоаспектною. Податкове регулювання державою діяльності економічних агентів, галузей та секторів економіки має свій прояв у формах та інструментах реалізації обраних цілей та зазначених принципів оподаткування. Важливим з точки зору вирішення аналітичного завдання оцінки ефективності є визначення того чи є фіскальна та податкова політика як її складова проциклічною чи антициклічною в розумінні тих внутрішніх властивостей податків, якими їх наділяв Дж. М. Кейнс. Це визначило логіку дослідження в частині аналітичної оцінки ефективності податкового регулювання на макроекономічному рівні.

У науковій літературі з цього приводу зазначено, що в розвинених економіках фіскальна політика є антициклічною в той час як в країнах, що розвиваються та в перехідних економіках   проциклічною. Властивість проциклічності означає, що в умовах підйому, економічного зростання державні витрати зростають (податки зменшуються), а під час рецесії – навпаки, зростають податки, а витрати   зменшуються. Цей феномен, вперше встановлений завдяки емпіричним дослідження на основі статистичних даних країн Латинської Америки, згодом було підтверджено й в інших перехідних економіках (вибірка з 27 країн, що розвиваються за класифікацією Світового банку 2006 року). Зважаючи на важливість виявленої закономірності для розв’язання проблеми податкового регулювання, а також враховуючи, що у вищезгаданій вибірці Україна не враховувалася, дуже важливо проаналізувати подібні закономірності для вітчизняної економіки. З цією метою в основу дослідження властивостей фіскальної та податкової політик була покладена модель «a contemporaneous …fiscal rule» (англ., «одночасне фіскальне правило»), що має наступний загальний вид:



(1)

де gt – державні витрати;



yt   темпи зростання ВВП;

та   оцінювані параметри моделі;

Перше рівняння дозволяє оцінити зворотній ефект   вплив динаміки ВВП на баланс державного бюджету, а друге – прямий ефект.

При цьому, умова циклічності наступна: якщо <0, то фіскальна політика антициклічна; якщо =0, то фіскальна політика ациклічна; якщо >0, то фіскальна політика – проциклічна. У таблиці 1 наведені статистики коефіцієнту , які дозволяють зробити однозначний висновок: фіскальна політика в Україні є проциклічною, оскільки значення коефіцієнту є більшим одиниці. Такі властивості фіскальної політики існують завдяки наступним факторам, що зумовлюють її подібні характеристики й у інших перехідних економіках:


  • слабкий рівень розвитку інфраструктури фінансових ринків та істотні кредитні обмеження урядів в період рецесії;

  • низький рівень контролю за інфляційними процесами, низька ефективність монетарної політики;

  • недостатньо ефективний рівень податкового адміністрування;

  • наявність ефекту «політичної ренти»;

  • неефективність використання бюджетних коштів;

  • наявність корупції.

Ці фактори зумовлюють аналогічну характеристику фіскальної політики й в інших перехідних економіках.

На основі моделі (1) в роботі зроблені розрахунки впливу фіскальної політики на випуск продукції промисловості. Результати розрахунків дозволили зробити висновок, про те, фіскальна політика є проциклічною не лише в загальному випадку   для економіки в цілому, а й в частковому – для промисловості України. Тому існує необхідність прийняття адекватних заходів для усунення детермінантів проциклічності фіскальної політики.

Важливим аспектом проблеми податкового регулювання є оцінка рівня податкового навантаження на українську промисловість. Здійснений аналіз засвідчив, що з урахуванням ефектів доходу та ефектів заміщення, які породжують податки, сукупний рівень податкового навантаження на промислові підприємства України є помірним. Більш того, існує потенціал для його подальшого зменшення, оскільки це не призведе до зростання втрат надходжень, зокрема, від сплати податку на прибуток підприємств. Так, дані табл. 1 свідчать, що зменшення нормативної ставки податку на прибуток підприємств, що відбулося в 2004 році не призвело до зменшення обсягу податкових надходжень від сплати цього податку. Навпаки, обсяги надходжень зросли в середньому майже на 0,6% ВВП. Крім цього, дещо зріс і показник середньої рентабельності операційної діяльності промислових підприємств.

Таблиця 1



Вплив нормативної ставки податку на прибуток

на окремі фінансові показники

Період

Нормативна ставка податку на прибуток, %

Середній обсяг податкових надходжень, %ВВП

Середня рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, %

2000-2003 рр.

30

4,42

3,60

2004-2007 рр.

25

4,98

5,45

Джерело: розрахунки автора за даними Держкомстату та ДПА України

Результати емпіричних досліджень, проведених на основі даних окремих країн (вибірку склали країни ОЕСР і ЄС) також вказують на параболічну залежність між нормативними значеннями податкових ставок і обсягами податкових надходжень. Максимум цієї функції знаходиться в діапазоні нормативних ставок на рівні 26   32% об’єкта оподаткування. Хоча подібних досліджень з цього питання для країн Східної Європи та економік перехідного типу не існує, але внаслідок таких факторів як низький рівень адміністрування, більша відкритість економік, значні масштаби ухилення від сплати податків у цих країнах, максимум даної функції знаходиться в нижчому діапазоні. Це дає підстави вважати, що нормативна ставка податку на прибуток може бути зменшена до рівня 20% об’єкта оподаткування без суттєвого зростання фіскальних ризиків Державного бюджету України.

Враховуючи, що за всіма формальними та неформальними критеріями економіка України є економікою відкритого типу, в дисертації значну увагу приділено дослідженню важливого аспекту проблеми, а саме, податковому регулювання в умовах глобалізації. Ґрунтуючись на аналізі динаміки й тенденцій оподаткування капіталу показано, що в останні роки в світі відбувається широкомасштабна податкова конкуренція. Оскільки економіка Україна в суттєво залежить від притоку прямих іноземних інвестицій, в дисертації досліджено вплив фактору оподаткування капіталу на обсяги та динаміку цього процесу.

На основі проведеного аналізу встановлено, що взаємозалежність між податковим тягарем, що лягає на українську промисловість, динамікою експортно-імпортних операцій та притоком прямих іноземних інвестицій в Україну є зворотною (рис. 1).





Рис. 1. Базисні індекси приросту експортно-імпортних операцій, прямих іноземних інвестицій (ліва шкала) та середньої ефективної ставки податку на прибуток (права шкала), 1996-2007 рр.

В зв’язку з цим зроблено висновок, що в умовах глобалізації й зростання відкритості економіки оподаткування капіталу, рівень та процедури оподаткування постають важливими факторами, що впливають на рішення інвестора щодо здійснення інвестицій, форм їхньої реалізації та безпосередньо проектів, у яких вони втілюються.

В третьому розділі «Удосконалення системи податкового регулювання розвитку промисловості» визначені напрями підвищення ефективності податкового регулювання, зокрема, податкового стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності промислових підприємств та обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо подальшого реформування податкової системи України.

Результати проведеного дослідження показали, що серед пріоритетних завдань податкової реформи як однієї з найважливіших частин стратегії зростання   значного зниження і вирівнювання податкового тягаря в цілому по економіці, посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізації витрат виконання й дотримання податкового законодавства, не менш важливим постає приведення у відповідність норм оподаткування прибутку підприємств в Україні до міжнародних норма та тенденцій розвитку оподаткування.

Вивчення міжнародного досвіду оподаткування прибутку підприємств дозволило встановити, що стандарти та норми оподаткування прибутку в Україні не відповідають міжнародним тенденціям. По-перше, ставка оподаткування прибутку в Україні є однією з найбільших серед країн Східноєвропейського регіону, що створює перешкоди як для притоку іноземних інвестицій в Україну, так і обмежує дію податкових стимулів розвитку вітчизняної промисловості.

Таблиця 2



Елементи податку на прибуток в Україні та деяких інших країнах Східноєвропейського регіону станом на 2008 рік

Країна

Основна ставку податку,%

Податкові пільги

Частка податку в ВВП (2006 рік), %

Частка податку в доходах бюджету (2006 рік), %

Україна

25

+

4,8

15,6

Росія

24

+

6,2

15,7

Білорусія

24

+

3,96

8,18

Латвія

15

+

2,25

7,47

Литва

15

+

2,34

7,9

Естонія

21

+

1,5

4,85

Угорщина

16

+

1,97

5,3

Чехія

21

+

4,46

12,33

Словенія

23

+

3,02

7,72

Словаччина

19

+

2,83

9,7

Болгарія

10

+

3,3

9,6

Румунія

16

+

2,81

9,85

Польща

19

+

2,38

7,05

Джерело: складено автором за даними бази даних «Податки в Європі».   Режим доступу: http://ec.europa.eu/taxation_customs/taxinv/welcome.do

По-друге, масштаби податкових пільг, що застосовуються в різних формах практично в усіх країнах порівняно з Україною є значно меншими. По-третє, частка податку на прибуток і в структурі ВВП, так й в структурі доходів бюджету є вищою від середнього рівня по країнах, наведених у табл. 2 (за виключенням Російської федерації). У підсумку це означає, що податок на прибуток в Україні залишається податком фіскальмо орієнтованого, а не регулятивного типу.

В роботі зазначено, що впродовж досліджуваного періоду в багатьох країнах здійснювалися реформи в напрямку зменшення податкового навантаження чи такі реформи заплановані на найближчу перспективу. Зокрема, в Росії з 2009 р. запроваджена ставка податку на прибуток на рівні 20%, в Естонії відбудеться (впродовж 2009-2011 рр.) поступове зменшення ставки податку на прибуток з 20% до 18%, у Чехії (у 2009-2010 рр.) – з 20% до 19%, в Словенії (у 2009-2010 рр.) – з 21% до 20%. Тобто податок на прибуток виступає одним із головних регулятивних інструментів розвитку та стимулювання діяльності суб’єктів господарювання у багатьох країнах. Відповідні заходи повинні бути здійснені у середньостроковій перспективі й в Україні.

З метою стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів в економіці України необхідно зменшити ставку податку на прибуток підприємств до рівня 20% об’єкта оподаткування. Однак таке зменшення має бути градаційним   здійснюватися послідовно протягом п’яти років. Запровадження такого механізму податкового регулювання дозволить мінімізувати фіскальний ризик державного бюджету та одночасно створить конкурентні переваги для діяльності іноземних інвесторів в Україні. Тимчасове зменшення податкових надходжень від сплати податку на прибуток підприємств, якого уникнути неможливо, може бути швидко нівельоване за рахунок розширення бази оподаткування, для чого в Україні існує відповідний потенціал.

В цілому реальний зміст вітчизняної бюджетно-податкової реформи має полягати в переорієнтації податкової системи та бюджетних видатків на стимулювання процесів розвитку. Жорстка фіскальна політика здатна суттєво посилити відповідальність держави за ефективне використання вилучених до бюджету ресурсів у спосіб, що максимально стимулюватиме економічний розвиток та інвестиційно-інноваційні процеси. Також основним завданням податкової реформи в Україні на сучасному етапі слід визнати формування податкової політики на засадах економічної ефективності, стабільності, прозорості та наближення її до міжнародних, європейських стандартів.

Стосовно масштабів використання податкових пільг можна зазначити, що на сучасному етапі розвитку вітчизняного промислового комплексу активізація процесу впровадження інноваційних проектів через механізм надання податкових пільг промисловим підприємствам, які здійснюють інноваційну і науково-технічну діяльність, належить до вирішальних завдань. Водночас не менш важливим завданням постає необхідність підвищення результативності механізму надання податкових пільг, зокрема за рахунок їх цільової спрямованості. З метою посилення позитивного впливу оподаткування на розвиток інвестиційної та інноваційної діяльності у промисловості, важливо запровадити механізм постійного моніторингу використання податкових пільг, наданих підприємствам, які займаються інноваційною діяльністю, здійснюють НДДКР. Це дозволить забезпечити всебічний контроль з боку держави за ефективністю та цільовим характером використання податкових пільг.

Серед інструментів податкового регулювання, що містяться у сфері прямого оподаткування, значний потенціал розвитку промисловості закладений також в непрямих податках, зокрема акцизах.

Особливо актуально він постає для окремих видів промислової продукції, насамперед алкогольної та тютюнової. В умовах вітчизняної економіки акцизний збір на ці товари є суттєвим джерелом бюджетних доходів. Можливість стягнення акцизів на алкоголь за високими ставками обумовлена низькою собівартістю виробництва основних видів продукції з високим вмістом спирту. Разом з тим, в роботі доведено, що підвищення ефективності акцизного оподаткування вимагає удосконалення механізму державного контролю за обігом спирту та лікеро-горілчаних напоїв, насамперед з метою попередження їхнього виробництва та реалізації без сплати до бюджету акцизного збору, крім того,   підпільного виготовлення цієї продукції з сировини, що становить загрозу життю та здоров’ю громадян. Встановлено, що в умовах присутності великого тіньового сектору економіки еластичність сукупного попиту по ціні таких товарів є низькою, оскільки відбувається заміщення легальної пропозиції тіньовою (контрабандна та контрафактна продукція).


ВИСНОВКИ
В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано розв’язання наукового завдання, що полягає в удосконаленні теоретичних основ та розробці науково-практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності податкового регулювання розвитку промисловості України. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки.

1. Проблема ефективного регулювання економічних відносин потребує запровадження гнучкої податкової політики, яка б дала змогу оптимально пов’язати інтереси держави з інтересами переважної більшості платників податків. Для цього недопустимо нехтувати регулюючим потенціалом як податкової системи в цілому, так і окремих податків. Щоб важелі податкового стимулювання забезпечували позитивні зрушення і для держави, і для платників, необхідно спиратися на принципи: рівноправності, економічної доцільності, науковості, цільовий принцип, прозорості, кумулятивності, компетентності, законності. Виходячи з цього, існує необхідність реформування системи оподаткування України шляхом створення реальних умов для переходу промисловості на інвестиційно-інноваційну модель розвитку, що ґрунтуються на макроекономічній збалансованості трьох компонент – потреб держави, спроможності платників та оптимізації макроструктурних пропорцій.

2. Сутність проблеми ефективності податкового регулювання полягає у тому, що зміни податкової системи України повинні стосуватися усіх складових системи оподаткування. Це пов’язано з тим, що податкове законодавство характеризується складністю та суперечливістю, внаслідок чого платники податків мають можливість на законодавчих засадах мінімізувати свої податкові зобов‘язання. Система адміністрування податків є надзвичайно складною та вимагає значного обсягу витрат державних коштів. Великий тіньовий сектор економіки, існування якого стає можливим завдяки систематичним проявам корупції та податкової дискримінації, містить суттєві резерви податкових ресурсів, які держава не в змозі залучити для виконання своїх функцій. Тому головна ціль податкового регулювання має полягати у ефективному застосуванні елементів системи оподаткування, виходячи з стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку України.

3. Аналіз ефективності податкового регулювання розвитку вітчизняної промисловості дозволив констатувати, що фіскальна політика в Україні є проциклічною. Це не дозволяє державі ефективно, за допомогою автоматичних стабілізаторів згладжувати макроекономічні шоки та коливання. Фіскальна політика є проциклічною, саме завдяки тим факторам, які зумовлюють її подібні характеристики і в інших перехідних економіках. Серед них: слабкий рівень розвитку інфраструктури фінансових ринків та істотні кредитні обмеження урядів в періоди рецесії; низький рівень контролю за інфляційними процесами, низька ефективність монетарної політики; недостатній рівень податкового адміністрування; наявність ефекту «політичної ренти», неефективне використання бюджетних коштів; корупція.

4. Оцінка стану та динаміки податкового навантаження промисловості України показала, що в цілому рівень податкового навантаження на українську промисловість є помірним. Проте слід зазначити, що податковий тягар розподілений між різними суб’єктами та, відповідно, видами економічної діяльності нерівномірно. Це, звичайно, не може вважатися позитивною характеристикою системи оподаткування. Частка податку на прибуток підприємств і організацій у ВВП у 2006 р. становила 4,86%, (у 2005 р. – 5,52%), а в обсязі податкових надходжень – 20,81% (у 2005 р. – 23,93%). Ці та інші статистичні дані, представлені у роботі, свідчать про те, що незважаючи на збільшення абсолютного обсягу надходжень, податковий тиск на реальний сектор економіки поступово зменшується. Позитивне значення для розвитку промисловості України мало зменшення нормативної ставки податку на прибуток з 30 до 25% об’єкта оподаткування. Це, разом з дією інших чинників, призвело до подальшого прискорення темпів промислового виробництва і, як наслідок, підвищення рентабельності та розширення бази оподаткування.

5. В умовах відкритості вітчизняної економіки, а також масштабного зростання глобалізаційних процесів у світі податкові чинники суттєвим чином впливають на потоки іноземних інвестицій, світового капіталу. В сучасному світі, особливо в країнах, які потребуються суттєвого обсягу капітальних інвестицій для оновлення виробничої бази, модернізації економіки, відбувається податкова конкуренція між цими країнами з метою створення привабливих умов для діяльності інвесторів. У глобальному економічному середовищі відбувається конкуренція не лише за інвестиції, а й за нові технології, інновації. У зв’язку з цими обставинами, ґрунтуючись на результатах проведеного наукового аналізу, нами запропоновано запровадження градаційного зменшення нормативної ставки податку на прибуток підприємств України на 5 відсоткових пункти послідовно протягом п’яти років. Цей крок дозволить мінімізувати фіскальний ризик Державного бюджету України. Поряд з цим послаблення податкового тиску на платників податків в умовах фінансової кризи та рецесії дозволить збільшити обсяги інвестицій, прискорити процеси модернізації виробничої бази за рахунок прибутків, що будуть реінвестуватися у виробництво. Крім цього, зменшення нормативної ставки в умовах спаду ділової активності дозволить надати властивостей антициклічності фіскальній політиці в Україні.

6. Завданням удосконалення податкового реформування має стати перегляд практики надання податкових пільг. Враховуючи, що в ряді законів не передбачено обов’язкового для платників окремого обліку пільг, а також цільового їх використання і відповідальності за нецільове використання, в більшості випадків визначити обґрунтованість користування законодавчо встановленими податковими пільгами не можна. Тому актуалізується питання створення державної системи моніторингу за цільовим використанням податкових пільг. З урахуванням необхідності запровадження в Україні інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки, податкові пільги мають надаватися підприємствам, які відповідають пріоритетам та напрямам національного соціально-економічного розвитку, зокрема: впровадження інновації, високий рівень конкурентоздатності продукції (товарів, робіт, послуг) на світових ринках, тощо.

7. Основними завданнями податкової реформи у напрямку підвищення ефективності податкового регулювання розвитку промисловості є обґрунтоване вирівнювання податкового тягаря, спрощення податкової системи, посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізація витрат виконання й адміністрування податкового законодавства. Реформування податкової системи України повинно мати форму цілісної стратегії та враховувати соціально-економічне становище в країні, стратегічні завдання розвитку держави та її економіки. Податкова реформа повинна розглядатися не як достатня умова, але як необхідна складова загальної скоординованої політики економічної трансформації і забезпечення прискореного зростання на інноваційній основі.

8. Акцизне оподаткування продукції промислових підприємств має резерви для підвищення ефективності застосування. Ставки податків є достатньо низькими, а також низькою є собівартість виробництва основних видів продукції з високим вмістом спирту. Проте удосконалення акцизного оподаткування вимагає побудови надійного механізму державного контролю за обігом спирту та лікеро-горілчаних напоїв із метою попередження їхнього виробництва та реалізації без сплати до бюджету акцизного збору, а також підпільного виготовлення. В умовах присутності великого тіньового сектору економіки еластичність сукупного попиту по ціні таких товарів є низькою, оскільки відбувається заміщення легальної пропозиції товарів тіньовою, що містить суттєвий ризик несплати податків.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
у фахових виданнях:

1. Литвиненко Є.О. Податкове стимулювання інвестиційної діяльності промислових підприємств / Литвиненко Є.О. // Фінанси України. – 2004.   № 11. – С. 33-39 (0,5 друк. арк.).

2. Литвиненко Є.О. Податкове стимулювання інноваційної та науково-технічної діяльності промислових підприємств / Литвиненко Є.О. // Проблеми науки. – 2004.   № 8. – С. 25-30 (0,4 друк. арк).

3. Литвиненко Є.О. Податкове стимулювання розвитку промислового виробництва / Литвиненко Є.О. // Фінанси України. – 2004.   № 4. – С. 69-75 (0,5 друк. арк.).

4. Литвиненко Є.О. Податкове стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств / Литвиненко Є.О. // Проблеми науки. – 2007.   № 4. – С. 42-47 (0,4 друк. арк.).

5. Литвиненко Є.О. Оцінка ефективності податкового регулювання розвитку промисловості / Литвиненко Є.О. // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. – 2008.   № 4 (43). – С. 143 148 (0,5 друк. арк.).



в інших виданнях:

1. Литвиненко Є.О. Податкове стимулювання розвитку промисловості в умовах ринкових трансформацій // Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій. Том ІІ: Збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених, викладачів та практичних працівників 14-15 жовтня 2004 року. – Вінниця: «Ландо ЛТД», 2004. – С. 52-57 (0,2 друк. арк..).

2. Литвиненко Є.О. Напрями підвищення ефективності реалізації податкової політики в Україні // Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008 р. – С. 248-249 (0,1 друк. арк..).

3. Литвиненко Є.О. Податкове стимулювання розвитку промисловості // Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України: матеріали науково-практичної конференції.   Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008 р. – С. 118-120 (0,1 друк. арк.).


АНОТАЦІЯ
Литвиненко Є.О. Податкове регулювання розвитку промисловості в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Національний університет державної податкової служби України, Ірпінь, 2009.

У дисертації проведене комплексне дослідження системи податкового регулювання розвитку промисловості України. Здійснено аналіз властивостей фіскальної та податкової політики України в умовах трансформації економіки та запровадження моделі інноваційно-інвестиційного розвитку економіки.

Узагальнено і проаналізовано практику реалізації податкового регулювання діяльності промислових підприємств за роки незалежності України. Виявлено, що податкове регулювання мало недоліки та прорахунки, а в цілому фіскальна політика є проциклічною. Визначено, що податковий тиск на промислові підприємства України є помірним, а також існують резерви для його подальшого зменшення.

Запропоновано заходи щодо реформування окремих елементів податкової системи, системи адміністрування та сплати податків. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо реформування податкової системи України з урахуванням необхідності переходу до інвестиційно-інноваційної моделі національного розвитку.

Ключові слова: податки, принципи оподаткування, податкове регулювання, податкова політика, промисловість, держава, розвиток, зростання, реформування, інвестиції, інновації.
АННОТАЦИЯ
Литвиненко Е.А. Налоговое регулирование развития промышленности в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.00 – деньги, финансы и кредит. – Национальный университет государственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2009.

В диссертации предложено комплексное решение проблемы налогового регулирования развития промышленного сектора экономики. Научный анализ сути налогов, принципов налогообложения, особенностей налоговой и фискальной политики в условиях трансформации экономики показал, что система налогообложения имеет существенный регулятивный потенциал. Аргументировано положение о том, что для механизма налогового регулирования структурной перестройки промышленности и ее динамического развития критически важным является использование принципов: равноправности, экономической рациональности, научного подходу, целевого использования, прозрачности, кумулятивности, компетентности, законности.

Определено, что фискальная политика в экономиках трансформационного типа является профискальной, что не позволяет эффективно использовать налоги в качестве автоматических стабилизаторов экономических циклов. Факторы, определяющие подобное положение вещей в большинстве случаев являются одинаковыми для всех экономик подобного типа. Анализ эффективности реализация отдельных мер налоговой политики по регулированию развития промышленности за годы независимости показал, что дискреционные мероприятия не всегда были адекватными и последовательными.

Показано, что в условиях открытой экономики налоговые факторы являются одними из главных детерминантов потока и объемов прямых иностранных инвестиций в странах с переходной экономикой. В связи с этим, обосновано предложение градационного снижения нормативной ставки налога на прибыль предприятий Украины путем последовательного ее уменьшения на протяжении пяти лет до уровня двадцати процентов объекта налогообложения.

В связи с необходимостью перехода к инновационно-инвестиционной модели развития украинской экономики были разработаны научно-практические рекомендации по реформированию отдельных элементов системы налогообложения Украины, администрирования и уплаты налогов, предложения по усовершенствования налоговой политики. Одной из приоритетных задач совершенствования налоговой системы должно быть переоценка и пересмотр практики предоставления налоговых льгот. Обоснована необходимость создания системы государственного мониторинга за целевым использованием налоговых льгот.

Показано, что существенные резервы находятся в сфере акцизного налогообложения продукции украинской промышленности. Основным условием реализации этого потенциала является создание надежного механизма государственного контроля за обращением сырья алкогольной и табачной продукции. Показано, что в условиях теневой экономики эластичность совокупного спроса по цене на эту продукцию низкая вследствие замещения легального предложения теневой составляющей, что содержит существенный риск неуплаты соответствующих налогов.

Ключевые слова: налоги, принципы налогообложения, налоговое регулирование, налоговая политика, промышленность, государство, развитие, рост, реформирование, инвестиции, инновации.
ANNOTATION
Lytvinenko E.O. Tax regulation of industry development in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.00.08 – money, finance and credit.   The National University of state tax service of Ukraine, Irpin, 2009.

The thesis is devoted to the complex research of the tax regulation’s system of Ukrainian industry development. The analysis is conducted and it concerned of peculiarities of fiscal and tax policy of Ukraine under transformation conditions and establishment of investment and innovation model of economy development.

The practice of tax regulation of activity of Ukrainian industry enterprises is analyses and extended during the years of independence. We made conclusion that tax regulation has had some drawbacks, while fiscal policy was procyclical. We made assessment that tax burden on Ukrainian industry enterprises was on the average level that’s why it has reserves for its decreasing in the future.



We made propositions that concern some measures of reformation of certain elements of tax system, system of tax administration and paying taxes. Scientific and practical recommendations are worked out in the area reformation of Ukrainian tax system that determined by necessity of providing of investment and innovation model of national development.

Key words: tax, principles of taxation, tax regulation, tax policy, industry, state, development, growth, reformation, investment, innovation.
ч. 1
скачать файл

Смотрите также: