скачать файл
ч. 1 ч. 2





ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ


НАЗАРЕНКО Павло Григорович
УДК 343.137

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ ДОСУДОВОГО слідства У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМЦІВ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;

судова експертиза
АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ХАРКІВ – 2006


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеській національній юридичній академії, Міністерство освіти і науки України



Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор

Аленін Юрій Павлович,

Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри кримінального процесу.


Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,

заслужений юрист України

Лукашевич Віталій Григорович,

Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, перший проректор;


кандидат юридичних наук, доцент

Ахтирська Наталія Миколаївна,

Академія суддів України,

завідувач кафедри кримінального

судочинства.


Провідна установа: Київський національний університет внутрішніх справ, кафедра кримінального процесу, Міністерство внутрішніх справ України (м.Київ).
Захист відбудеться “ 09 ” червня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 в Харківському національному університеті внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр.50-річчя СРСР, 27).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр.50-річчя СРСР, 27).
Автореферат розісланий “08” травня 2006 року
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Каткова Т.В. 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Реалізація економічних, політичних, культурних та інших контактів з країнами близького так і далекого зарубіжжя призводить до постійного зростання числа іноземців, які відвідують нашу країну з метою здійснення ділових зв’язків, виконання робіт, навчання, стажування, туризму.

У 2002–2003 роках реалізовано ряд організаційних та практичних заходів, під час яких виявлено 22,8 тис. незаконних мігрантів, близько 16 тис. яких було видворено за межі держави. Безпосередньо працівниками міліції виявлено та затримано 199 груп нелегальних мігрантів, загальною чисельністю 2,6 тис. осіб.

Окрім того, в 2001 році порушено 965 кримінальних справ про злочини у сфе­рі обігу наркотичних засобів, вчинених іноземцями, що становить понад 2% від за­гальної кількості вчинених наркозлочинів, із них 425 - вчинені громадяни країн СНД.

В Конституції України містяться основні та першочергові завдання, які ставляться перед державою та суспільством. Аналіз цих завдань показує, що питання прав особистості, надання всіх необхідних умов щодо подальшого вільного та всебічного розвитку особистості, повинні отримати визначну роль при розробці та проваджені правової політики України.

Права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст та напрямок діяльності держави. Проблеми, пов’язані із забезпеченням прав і свобод людини, хоч і розглядаються в юридичній літературі, але потребують свого подальшого вивчення і тому залишаються актуальними.

Ознайомлення із загальнотеоретичними джерелами та спеціальною юридичною літературою, яка присвячена кримінально-процесуальному статусу іноземців в Україні, дає підстави говорити про відсутність комплексних самостійних праць, які б висвітлювали питання кримінально-процесуального статусу іноземців, їх гарантій, питання участі іноземців у кримінально-процесуальному судочинстві та особливостей провадження по кримінальних справах про злочини, вчинені іноземцями та по відношенню до них.

Окремі питання про правий статус іноземців, питань пов’язаних з правовими гарантіями особистості на досудовому слідстві, співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю, а також розслідування кримінальних справ, вчинених іноземцями та по відношенню до них досліджувались у працях таких вчених, як Ф.А. Агаева, Ю.П. Аленіна, Л.М. Альбертіні, С.А. Альперта, А.І. Бастрикіна, М.М. Богуславського, В.Н. Буталіна, Л.Н. Галенської, В.Н. Галузо, Ю.М. Грошевого, Ю.Г. Деміна, В.П. Зіміна, Л.Д. Кокорєва, О.В. Кузьменко, М.Н. Курко, М.І. Леоненко, В.В. Мілінчука, Е.А. Нагаєва, М.І. Пашковського, В.П. Чернега та інших вчених з різних галузей науки.

Слід відзначити і праці іноземних вчених, зокрема М. Аббеля, Ф. Маркуса, Ж.О.В. Мюллера, А.С. Хонбі та інших.

Розслідування злочинів, вчинених іноземними громадянами та по відношенню до них, породжує певні ускладнення, тому що ця категорія кримінальних справ має ціле коло кримінально-процесуальних особливостей розслідування.

Зазначені вище процеси, сукупність даних та обставин висувають на перший план перед правоохоронними органами України нагальну потребу в теоретичній розробці концепції особливостей досудового провадження по кримінальним справам за участю іноземців.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пріоритетних напрямків наукових досліджень вищих навчальних закладів МВС України на період 2001-2005 років (Рішення Колегії МВС України від 12 грудня 2000 року № 9 КМ/1) і головними напрямками наукових досліджень Запорізького юридичного інституту МВС України на 2001-2005 рр.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Запорізького юридичного інституту МВС України 31 січня 2003 р. (протокол № 1).



Мета та завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб сформулювати та виробити сукупність теоретичних висновків та рекомендацій по удосконаленню кримінально-процесуального законодавства України й практики його застосування, підвищенню ефективності дії кримінально-процесуальних норм і практики розслідування.

Відповідно до цього необхідно було вирішити наступні завданя:

а) визначити поняття правового статусу іноземних громадян та проаналізувати загальноправовий та диференційовані статуси іноземців (привілеї та імунітети);

б) визначити зміст прав та гарантій іноземців у кримінальному судочинстві під час провадження досудового слідства;

в) розкрити особливості захисту іноземців;

г) розкрити особливості представництва іноземців;

ґ) дослідити особливості застосування норм кримінально-процесуального права до іноземців, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

д) встановити особливості провадження окремих слідчих дій за участю іноземців;

є) визначити проблеми, які виникають при застосуванні норм кримінально-процесуального права під час провадження досудового слідства за участю іноземних громадян, та шляхи їх вирішення;

ж) дослідити підстави та зміст міжнародного співробітництва України та його вплив на кримінально-процесуальне законодавство;

з) обґрунтувати відповідні рекомендації по вдосконаленню кримінально-процесуального законодавства України, приведення його у відповідність з міжнародно-правовими нормами у зв’язку з особливостями провадження досудового слідства за участю іноземних громадян.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час досудового слідства у кримінальних справах за участю іноземців, а також окремі кримінально-правові та суміжні правові інститути, зокрема інститути виконання міжнародних договорів про правову допомогу та співробітництво у кримінальних справах; а також правовий механізм регулювання окремих видів такого міжнародного співробітництва.

Предметом дослідження є норми чинного кримінально-процесуального, міжнародного та інших галузей законодавства України, сутність і зміст діяльності органів досудового слідства та дізнання під час розслідування кримінальних справ за участю іноземців.

Методологічну та методичну основу наукового дослідження складає загальний метод пізнання, який відображає діалектичний взаємозв’язок та взаємообумовленість українського кримінально-процесуального, іноземного та міжнародного права, а також теорії та практики розслідування кримінальних справ за участю іноземців. Вихідну основу методології складає сукупність загальних методів сучасної теорії пізнання, заснованих на філософії діалектичного розвитку загальнолюдських цінностей (із використанням таких принципів наукового мислення, як індукція і дедукція, аналіз і синтез, порівняння, спостереження).

Спеціальними методами дослідження, використаними в дисертації, є: метод системного аналізу правових норм (цей метод використовувався, зокрема, в процесі порівняння загальних та спеціальних норм); порівняльно-правовий метод (застосовувався в процесі порівняння конституційних, кримінально-правових та кримінально-процесуальних норм України та ряду іноземних держав, що дало можливість внести конкретні пропозиції щодо удосконалення чинного та проекту нового КПК України); статистичний метод (його використання забезпечило обґрунтування теоретичних положень роботи даними судової статистики та іншою статистичною інформацією); соціологічний метод (цей метод забезпечив вивчення кримінальних справ, проведення анкетування серед працівників правоохоронних органів та обробку отриманих даних).

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці в галузі конституційного, міжнародного права, кримінального, кримінально-процесуального права, психології, криміналістики, як вітчизняних, так й іноземних авторів.

Нормативною базою роботи є положення, які закріплені в Конституції України, міжнародно-правових актах, законодавстві України та законодавстві іноземних країн.

Емпіричну базу дослідження склали результати анонімного анкетування 34 дізнавачів ОВС, 100 слідчих ОВС, 30 слідчих СБУ, 30 слідчих прокуратури та 6 прокурорів; результати вивчення 150 архівних кримінальних справ.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що в Україні вперше на монографічному рівні здійснена спроба дослідити та розробити рекомендації з питань досудового провадження по кримінальним справам за участю іноземців.

За результатами дослідження сформульовано ряд положень, висновків і пропозицій, які мають ознаки новизни і виносяться на захист, зокрема:



  1. Досліджено й проаналізовано поняття “іноземець”, яке використовується у кримінально-процесуальній діяльності та наведена умовна класифікація іноземців, в основу якої покладено вплив юрисдикції української держави на іноземних громадян. Вважаємо за доцільне виокремити наступні групи іноземців:

А) іноземці, які не мають імунітету від юрисдикції України:

  • іноземці, які постійно проживають на території України;

  • іноземці, які іммігрували в Україну для тимчасового працевлаштування (трудові мігранти);

  • іноземці, які тимчасово прибули на територію України;

  • біженці;

  • нелегальні мігранти.

Б) іноземці, які мають дипломатичний або консульський імунітет та привілеї.

  1. Систематизовано кримінально-процесуальні гарантії іноземців. Автор приходить до висновку що вони мають системний характер: 1) гарантії передбачені українським законодавством, які представлені комплексом конституційних норм, норми законів та інших правових актів; 2) гарантії, які закріплені системою загальновизнаних принципів й норм міжнародного права та міжнародними договорами України; 3) гарантії, встановлені правовими нормами іноземного законодавства.

  2. Виокремлюється три рівня імунітету іноземних громадян в кримінально-правовій сфері від юрисдикції України (межі користування імунітетами по колу осіб): 1) повний імунітет, який розповсюджується не тільки на дії при виконанні службових обов’язків, але і на дії, не пов’язані з таким виконанням; 2) частковий імунітет, закріплений в міжнародних конвенціях або угодах й пов’язаний з виконанням особою службових обов’язків; 3) частковий імунітет, встановлений державою перебування. Зроблено висновок про те, що в галузі кримінально-процесуальних відносин імунітети та привілеї іноземних громадян є виключенням з принципу рівності всіх перед законом та судом та іншими органами кримінального судочинства.

  3. Запропоновано зробити наступні термінологічні зміни в законодавстві. А саме, виходячи із змісту Конституції України, вважаємо за доцільне з цією метою в ст. 16 КПК України слова “Правосуддя по кримінальним справах здійснюється на початках рівності громадян...” замінити фразою: “Кримінально-процесуальна діяльність здійснюється на засадах рівності всіх...”. Аналогічні зміни внести і в назву статті.

  4. Пропонується надати право іноземцям подавати заяви та пояснення про вчинений злочин на мові судочинства або іншій мові, якою вони володіють та розуміють.

  5. Запропоновано на законодавчому рівні закріпити положення, про те, що отриманні докази в рамках міжнародної правової допомоги вважати такими, що відповідають законодавству України.

  6. Встановлено, що на планування розслідування кримінальної справи за участю іноземців впливає три визначальних фактора: а) правовий статус іноземця (наявність або відсутність імунітетів); б) розуміння іноземцем мови судочинства; в) термін перебування останнього на території України.

  7. Обґрунтовано тезу про неможливість участі іноземного адвоката в кримінальному судочинстві України в якості захисника.

  8. Проаналізовані погляди вчених та надано власні дефініції наступних правових категорій: “правова допомога”, “екстрадиція”, “передача кримінального провадження”.

Практичне значення дослідження обумовлено можливістю використання його результатів у таких напрямках суспільної та наукової діяльності: для подальших наукових досліджень у сфері кримінально-процесуального судочинства; для викладання курсів “Кримінальний процес України”, “Криміналістика”; для удосконалення законодавства України з питань кримінально-процесуальних відносин, питань присвячених кримінально-процесуальному статусу іноземців; для подолання такого негативного явища, як правовий нігілізм та підвищення рівня правосвідомості громадян України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації знайшли свої відображення в доповідях та виступах на конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Пріоритетні напрямки діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю в сучасних умовах” Дніпропетровськ, 25 – 26 жовтня 2002р.; Міжвузівська наукова конференція з іноземних мов „Правоохоронець і населення: іноземний досвід співпраці”, Донецьк, 22 березня 2002р.; Міжвузівська студентська наукова конференція “Наука і вища освіта” Запоріжжя, 16 –17 травня 2002р.; Всеукраїнська науково-практична конференція “Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства” Запоріжжя, 14 – 15 травня 2002р.; Регіональний круглий стіл на тему: “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування” Хмельницький, 21-22 лютого 2003р.; Звітна 6-а (58-а) наукова конференція професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії, Одеса, 23–24 квітня 2003р.; Звітна 8-а (60-а) наукова конференція професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії, Одеса, 22–23 квітня 2005р.

Публікації за темою дисертації. Основні теоретичні висновки і практичні рекомендації, що містяться у дисертації, відображені в семи наукових статтях, чотири з яких надруковано у фахових виданнях.

Структура дисертації. Складається з вступу, трьох розділів, що об’єднують вісім підрозділів, висновків, бібліографії, додатків. Повний обсяг дисертації складає 196 сторінок, з яких 169 сторінок – безпосередньо текст дисертації.



ч. 1 ч. 2 следующая страница >>
скачать файл

Смотрите также: