скачать файл
ч. 1


www.mydisser.com - Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации.

Етапи розвитку та стан рекреаційно-оздоровчого комплексу м. Бердянська
Рекреаційний потенціал Приазов'я в сукупності із сприятливим географічним розміщенням, достатньо розвинутою транспортною системою є важливою передумовою розвитку санаторно-курортного лікування, туризму та відпочинку.

Для лікування хворих переважно природними лікувальними факторами (мінеральні води, лікувальні грязі, клімат) створюються такі заклади, як санаторії, пансіонати, курортні поліклініки та бальнеогрязелікарні. Ці заклади організуються переважно на курортах. Курортами вважаються місцевості, які мають природні лікувальні фактори. Курорти поділяються на кліматичні, бальнеологічні тв грязеві. Кліматичні в свою чергу поділяються на морські та гірні курорти. [71]

Бердянський рекреаційно-оздоровчий комплекс володіє найрізноманітнішим спектром природних лікувальних факторів, який є одним із найбільш давніх осередків використання природних факторів для лікування людей: у 2002 р. виповнилося 100 років від заснування в цьому комплексі (у 1902 р.) першого регулярно діючого природно-ресурсного грязелікувального закладу. В 1902 – 1905 рр. на лікування в Бердянськ приїжджали хворі не лише з околиць, а й з Петербурга, Москви, Києва, Варшави, Сибіру. Цілющі лікувальні грязі почали вивозити в інші країни. В 1915 р. було одержано значну державну субсидію, що сприяло розширенню діяльності курорту. Проте масштабні організаційні заходи по становленню курорту було здійснено в 1921–1928 рр., коли було побудовано необхідні будівлі, водогін, каналізацію, санаторій, здійснена електрифікація, засновано інститут фізичних методів лікування. Якщо до 1919 р. на курорті всього було проліковано біля 500 осіб, то з 1919 р. по 1941 р. – уже лише за путівками 11300 осіб.

Значними темпами відбувався розвиток курорту в післявоєнний час: розширилось будівництво рекреаційних об’єктів, проведено благоустрій рекреаційно-оздоровчого комплексу, підвищено ефективність санаторного лікування і відпочинку, впроваджено нові методи оздоровлення тощо. Це дозволило в 1970 р. постановою Ради Міністрів СРСР надати Бердянську статус курорту загальносоюзного значення.

11 січня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про оголошення територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення”, відповідно до якого оголошено природні території міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення – курортом Бердянськ, та затверджено межі округу і зон санітарної охорони курорту Бердянськ. Цим Законом визначено слідуючі межі округу та зон санітарної охорони курорту Бердянськ (див. рис. 3.1.).

І. Межі округу санітарної охорони.

Північна межа – від точки Т1, яка розташована на перехресті вулиць Докучаєва та Лермонтова, проходить по азимуту 93° протягом 990 метрів до точки Т2, далі по азимуту 136° протягом 800 метрів до точки Т3 (уріз моря), далі по азимуту 109° по морю протягом 1975 метрів до точки Т4.

Довжина межі – 3765 метрів.

Східна межа – від точки Т4, яка розташована за 1975 метрів у акваторії Азовського моря, на схід від узбережжя, по азимуту 200° протягом 5710 метрів до точки Т5 (захоплюючи двокілометрову смугу моря).

Довжина межі – 5710 метрів.

Південна межа – від точки Т5, яка розташована за 2079 метрів у акваторії Азовського моря на схід від узбережжя, по азимуту 278° протягом 2079 метрів до точки Т6.

Довжина межі – 2079 метрів.

Західна межа – від точки Т6, яка розташована на узбережжі Азовського моря, простягається з азимутом 348° протягом 1895 метрів до точки Т7, далі по азимуту 355° протягом 1280 метрів до точки Т8, далі по азимуту 284° протягом 590 метрів до точки Т9, далі по азимуту 317° протягом 450 метрів до точки Т10, далі протягом 560 метрів по азимуту 349° до точки Т11. Від точки Т11 по азимуту 37° протягом 470 метрів до точки Т12 і далі по азимуту 82° протягом 470 метрів до точки Т13, далі протягом 600 метрів по азимуту 3° до точки Т14, далі по азимуту 95° протягом 1080 метрів до точки Т15, далі по азимуту 3° протягом 1064 метрів до точки Т1.

Довжина межі – 8459 метрів.

Загальна довжина меж округу – 20013 метрів.

Площа території округу – 22,8 квадратних кілометри.

Точки Т4, Т5 – умовні.



ІІ. Межі округу санітарної охорони.

Перша зона санітарної охорони встановлюється для шести озер з покладами лікувальних грязей – Велике, Середнє, Червоне, Мале, А та В, а також свердловин мінеральної води санаторіїв «Бердянськ» та «Лазурний».

Північна межа – від точки А1, яка розташована за 100 метрів на північ від північно-західного краю озера Велике, по азимуту 100° протягом 430 метрів до точки Б1, далі по азимуту 139° протягом 1058 метрів до точки В1.

Довжина межі – 1488 метрів.

Східна межа – від точки В1, яка розташована в акваторії Азовського моря на відстані 100 метрів від узбережжя по азимуту 199° протягом 4880 метрів до точки Г1 (захоплюючи стометрову смугу моря).

Довжина межі – 4880 метрів.

Південна межа від точки Г1, яка розташована за 100 метрів від узбережжя, в акваторії Азовського моря по азимуту 283° протягом 300 метрів до точки Д1.

Довжина межі – 300 метрів.

Точки В1, Г1 – умовні.

Західна межа – від точки Д1, розташованої за 100 метрів на південь від південного краю озера Б, за азимутом 349° протягом 720 метрів до точки Е1, далі по азимуту 1° протягом 930 метрів до точки Ж1. Від точки Ж1 за азимутом 324° протягом 198 метрів до точки З1, далі за азимутом 44° протягом 204 метрів до точки І1, далі за азимутом 7° протягом 558 метрів до точки К1, далі за азимутом 81° протягом 185 метрів до точки Л1.

Від точки Л1 за азимутом 157° протягом 540 метрів до точки М1, далі по азимуту 112° протягом 440 метрів до точки Н1, далі за азимутом 18° протягом 680 метрів до точки О1.

Від точки О1 за азимутом 301° протягом 270 метрів до точки П1, далі за азимутом 291° протягом 410 метрів до точки Р1, далі за азимутом 331° протягом 405 метрів до точки С1, далі за азимутом 260° протягом 630 метрів до точки Т1, далі за азимутом 355° протягом 150 метрів до точки У1. Від точки У1 за азимутом 44° протягом 605 метрів до точки Ф1, далі за азимутом 331° протягом 394 метрів до точки Х1, далі за азимутом 6° протягом 850 метрів до точки Ц1, далі по азимуту 91° протягом 230 метрів до точки Ч1, далі по азимуту 131° протягом 444 метрів до точки Ш1.

Від точки Ш1 по азимуту 23° протягом 465 метрів до точки Щ1, далі по азимуту 347° протягом 409 метрів до точки Ю1, звідки за азимутом 38° протягом 375 метрів до точки А1.

Довжина межі – 10092 метри.

Довжина меж першої зони санітарної охорони – 16760 метрів, площа – 8,12 квадратних кілометри.

ІІІ. Межі другої зони санітарної охорони.

Північна межа – від точки А2, яка розташована на перехресті вулиць Докучаєва та Лермонтова, проходить по азимуту 93° протягом 990 метрів до точки Б2, далі по азимуту 136° протягом 800 метрів до точки В2 (уріз моря), далі за азимутом 109° по морю протягом 1975 метрів до точки Г2.

Довжина межі – 3765 метрів.

Східна межа – від точки Г2, яка розташована за 1975 метрів у акваторії Азовського моря на схід від узбережжя по азимуту 200° протягом 5710 метрів до точки Д2 (захоплюючи двокілометрову смугу моря).

Довжина межі – 5710 метрів.

Точки Г2, Д2 – умовні.

Південна межа – від точки Д2, яка розташована за 2079 метрів у акваторії Азовського моря на схід від узбережжя за азимутом 287° протягом 2079 метрів до точки Е2.

Довжина межі – 2079 метрів.

Західна межа – від точки Е2, яка розташована на узбережжі Азовського моря, простягається за азимутом 348° протягом 1895 метрів до точки Ж2, далі по азимуту 355° протягом 1695 метрів до точки З2, від якої за азимутом 322° протягом 405 метрів до точки І2. Від точки І2 за азимутом 3° протягом 1280 метрів до точки К2, далі по азимуту 95° протягом 1080 метрів до точки Л2, далі за азимутом 3° протягом 1064 метрів до точки А2.

Довжина межі – 7419 метрів.

Загальна довжина меж другої зони санітарної охорони – 18973 метрів.

Площа другої зони санітарної охорони 13,62 квадратні кілометри.



IV. Межі третьої зони санітарної охорони.

Межі третьої зони санітарної охорони збігаються з межами округу.

Загальна довжина меж третьої зони санітарної охорони курорту – 20013 метрів.

Площа третьої зони санітарної охорони – 1,06 квадратні кілометри.

Лікувально-оздоровча сфера курорту Бердянськ функціонувала до 2004 року в організаційній формі державного підприємства “Приазовське відділення “Укрпрофоздоровниця”” як об’єднання санаторіїв. На даний момент підприємство реорганізовано у ЗАТ “Приазовкурорт”. До його складу входять 4 санаторії – “Азов”, “Бердянськ”, “Лазурний”, “Приазов’є”. На Бердянському курорті станом на 2003 р. задіяно 3538 ліжко-місць, що дозволяє оздоровлювати за рік до 65 тис. осіб.


Примітка: Розроблено спеціалістами ЗАТ «Приазовкурорт»

Курорт має потужну лікувально-діагностичну та матеріально-технічну базу. Тут діє загальнокурортна клініко-діагностична лабораторія, яка включає клінічний, біохімічний і бактеріологічний відділи, обладнані кабінети функціональної діагностики, серцево-судинної, нервової та травної системи, діють кабінети ультразвукового обстеження, рентгенології та артрології.

Лікувальна база включає відділи водно- та грязелікування, фізіотерапевтичні, масажні, кабінети нетрадиційного лікування (психо-, рефлексо-, спелеотерапії, мануальної терапії, фітотерапії) та консультативні кабінети вузьких спеціалізацій (гінекологія, урологія, офтальмологія, отоларингологія, гастроентерологія, фізіотерапія, психоневрологія, стоматологія, зубопротезування). Функціонують також 2 лікувальні басейни на мінеральній воді, де здійснюють підводне подовження (розтяжку) хребтового стовпа.

На основі природно-ресурсних лікувальних факторів курорту Бердянськ розширюється спектр лікування окремих видів захворювань. Так, з 1980 р. в санаторії “Бердянськ” відкрито відділення реабілітації хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарду. З 1986 р. санаторії Бердянська почали приймати на оздоровлення дорослих і дітей, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, а на базі санаторію “Приазов’є” створюється відділення для лікування батьків і дітей із зон жорсткого радіоактивного режиму. В 1989 р. на базі санаторію “Лазурний” відкрито відділення реабілітації воїнів афганської війни, де за останні роки оздоровлено понад 30 тис. осіб. З 1993 р. у зв’язку із виявленням запасів питної мінеральної води на базі санаторію “Приазов’є” налагоджено лікування органів травлення. Тут же обладнано спелеокомплекс для лікування верхніх дихальних шляхів.

Таким чином, потреби сьогодення вносять корективи у традиційну систему лікування всіх видів захворювань, що склались у минулому. Це вимагає більш досконалого вивчення і раціонального використання лікувальних властивостей природного рекреаційного потенціалу Приазов’я та вдосконалення і розширення методів лікування, профілактики і реабілітації.

На курорті Бердянська лікування, реабілітація та профілактика здійснюються за 120 методиками, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України. Постійно підтримується організаційно-методичний зв’язок із п’ятьма науково-дослідними і профільними медичними інститутами. На курорті активно проводиться науково-дослідна робота з вивчення ефективності курортних факторів та розширення меж їх застосування. На основі цих досліджень останнім часом успішно захищено 4 кандидатських та 1 докторська дисертації, впроваджуються нові сучасні методи обстеження, діагностики і лікування хворих. Семи лікарям курорту присвоєно почесне звання Заслужений лікар України, а 77% загального контингенту медичних працівників мають кваліфікаційні категорії.

Всі санаторії курорту Бердянськ мають вищу атестаційну категорію, а позитивна результативність лікування хворих становить 98-99%. Це означає, що лише за рідкими випадками лікування на курорті не покращує здоров’я хворих. В основній масі після лікування хворі отримують істотне покращення стану здоров’я.

Рекреаційно-оздоровча сфера курорту Бердянськ характеризується цілющим кліматом і чудовими умовами відпочинку із сонячною терапією і морськими купаннями, що оздоровлює і зміцнює організм, посилює його стійкість до захворювань.

Основна територія курорту розташована на морській терасі, складеної на глибоких (до 8-10 м) піщано-ракушечних нашаруваннях, які щедро прогріваються сонцем і створюють в літній період комфортні теплові ефекти для відпочиваючих. Загальна довжина чудових морських пляжів в межах м. Бердянська та його околиць становить декілька десятків кілометрів.

Перлиною і стержнем Бердянського рекреаційно-оздоровчого комплексу є Бердянська Коса – унікальний витвір природи. Коса – вузька полоса суші, що вигнутою дугою на 20 км заходить у відкрите море. Її ширина коливається від декількох десятків метрів до 2 км і всі береги омиваються морем. Загальна територія Коси (що поділяється за відстанню від міста на Ближню, Середню і Дальню Косу) становить 7 км2. На Косі розташовано понад 20 баз відпочинку і пансіонатів на 5771 ліжко-місце, 17 дитячих оздоровчих і спортивних закладів на 4162 ліжко-місця. Унікальність баз відпочинку, пансіонатів, дитячих оздоровчих закладів полягає в тому, що їх корпуси розміщені в межах 150 м від берега теплого моря, тобто поряд з пляжами.

Основна територія рекреаційно-оздоровчої сфери курорту Бердянськ зайнята парковою зоною, озерами з лікувальною гряззю, дрібнопіщаними пляжами. Території оздоровчих закладів утопають у зелені, тут зустрічається понад 300 видів рослин, що створює флористичну цінність курорту.

Особливий інтерес складає іхтіофауна. В Азовському морі водиться понад 70 видів різних видів риб, серед яких є білуга, осетер, севрюга, камбала, судак, пеленгас, кефаль, тарань, рибець, хамса, тюлька, шемая, різні види бичків.

Туристсько-пізнавально-розважальна сфера рекреаційно-оздоровчого комплексу Бердянська формується на основі курортного міста. Місто займає територію площею 8265 га. Найбільша довжина – від Мелітопольського шосе до кінця Бердянської Коси (органічної частини міста) – 25 км, а максимальна ширина біля 7 км. В місті проживає біля 140 тис. жителів.

Туристська привабливість та пізнавально-розважальна функція зумовлюється наявністю історичних пам’ятників, архітектурних споруд, особливостями пейзажу, розвитком культурних осередків, які є не лише в м. Бердянську, а й на недалекій відстані від нього.

Цікавими туристсько-пізнавальними об’єктами м. Бердянська є його музеї та історично-пам’ятні місця. Так у краєзнавчому музеї зібрана багата експозиція половецьких кам’яних “баб”, атрибути часів Кримської війни (якорі, пушки тощо), пам’ятки історії міста, краю, природи, відомих земляків тощо. Багата експозиція мистецьких художніх творів міститься у художньому музеї, започаткованому у 1930 р. уродженцем Бердянського району (с. Софієвка) І.І.Бродським – першим президентом Академії Художеств СРСР. Серед перших 230 творів мистецтва, подарованих місту І.І.Бродським – живопис, естампи, скульптури. Тут зберігаються твори І.К.Айвазовського і Л.Ф.Лагорно, А.К.Саврасова і А.І.Куінджі, В.Є.Маковського і І.М.Крамського, І.І.Левітана і В.А.Сєрова, К.А.Трутовського і К.А.Савицького, самого засновника музею І.І.Бродського і його талановитого учня – бердянця П.П.Білоусова.

Бердянці пишаються своїми прославленими земляками: легендарним лейтенантом Петром Шмідтом – керівником Севастопольського повстання 1905 р.; Поліною Осипенко – прославленою льотчицею, Героєм Радянського Союзу та іншими.

В м. Бердянську функціонують три заклади вищої освіти: педагогічний інститут ім. П.Д.Осипенко, інститут підприємництва (створений у 1992 р.) та Азовський регіональний інститут управління (заснований у 1993 р.), а також машинобудівний коледж, технікуми, училища, ліцей, гімназія, 16 загальноосвітніх шкіл, які формують інтелектуальний потенціал краю. В місті також працюють Центральний будинок юних техніків, музичні і художні студії, спортивні школи, флотилія юних моряків “Азовець”, станції юних натуралістів та юних техніків.

Значний потенціал у Приазов’ї є і в розвитку туризму. Ця форма рекреації дозволяє не лише реалізовувати потенціал активного відпочинку, а й розширювати ерудованість і поглиблювати знання, зберігати та представляти здобутки прийдешніх поколінь в галузі культури, архітектури, археології, науки, тобто свою культурно-історичну спадщину. Збереження її має органічно доповнюватись показом як для громадян своєї країни, так і для іноземців. Представлення та пропаганда цих здобутків з однієї сторони може слугувати поширенню правдивої інформації про нашу країну, а з іншої – вихованню патріотизму своїх громадян.

Історико-культурна спадщина Азовсько-Чорноморського регіону являє собою могутнє соціокультурне середовище не лише слов’янської, але і світової духовності. Ця територія на протязі багатьох віків була ареною протистояння багатьох давніх народів, які формували тут окремі державні утворення від кочівного до осідлого господарювання. Саме в Азовсько-Чорноморському регіоні це за часів скіфської держави і праслов’ян розпочалась колонізація побережжя грецькими полісами-державами і створення у західній частині колоній міст-держав: Тіра, Ольвія, Херсонес. Цілий історичний пласт подій відбувався і в східній частині регіону – Приазов’ї, де функціонували державні утворення остготів, хазар, легендарне плем’я амазонок. Саме через Азовсько-Чорноморський регіон відбулося переселення із азійських глибин болгар, угорців, які створили свої держави на Балканах, саме тут кочували орди татаро-монгольських завойовників – Буджацька, Перекопська, Ногайська. Багатюща історія і Криму з його Босфорським царством і грецькими містами-колоніями, створенням тут і діяльністю Кримсько-татарського ханства. Цей регіон був ареною змагань запорізьких козаків з кримчаками і турками з формуванням козацької республіки Запорізька Січ, ареною битв Російської імперії з Турцією за вихід до Азовського і Чорного морів, за завоювання цього регіону і приєднання до імперії.

Об’єктами туризму є пам’ятки історії та культури – споруди, пам’ятні місця і предмети, пов’язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства та держави, витвори матеріальної і духовної творчості, які мають історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність. [73]

Пам’ятники культурно-історичної спадщини Азовсько-Чорноморського регіону можна згрупувати таким чином: археологічні пам’ятки; пам’ятки оборонного призначення; визначні культові споруди; пам’ятники цивільного призначення; місця, пов’язані із визвольною боротьбою проти різних загарбників; місця, пов’язані із життям та діяльністю визначних особистостей; пам’ятники природи; пам’ятники садово-паркового мистецтва; заповідники і заказники; музеї і постійно діючі виставки; народні промисли; етнографічні об’єкти (будова житла, ведення господарства, кухня, костюми, традиції народу) в місцях компактного проживання неукраїнських народів (греків, болгар, сербів тощо).

Значний потенціал у розвитку туризму є і в Бердянська. Він може бути реалізований шляхом організації короткотермінових турів з маршрутами на північ, захід, схід і південь від міста. Найбільш перспективним є північний маршрут до м. Гуляй Поле, столиці діяльності легендарного Нестора Махна, крупного воєначальника часів громадянської війни (нагородженого одним із перших – за №3 орденом Бойового Червоного прапора). Людина-легенда, людина-парадокс, духовний син російського анархіста Петра Кропоткіна, він зумів поставити під свої чорно-малинові знамена селянську Україну проти німців, проти більшовиків – за себе, за свою волю і за свою землю. Батько Махно, вождь народного повстання, яке жахало і білих, і червоних – головнокомандувач Першої Української повстанської армії, з яким рахувалися Ленін і Сталін, Троцький і Петлюра, Деникін і Врангель. Широким українським степом неслась гучна слава про Нестора Махно. Його не могли вбити ані восьмирічна каторга, ані сімнадцять ран, ані тиф. Зі слідами кайданів на тонких, майже хлопчачих руках, він притягував людей як магніт. Нерідко війська Батька Махна сягали чверті мільйона чоловік. В сучасних умовах розбудови суверенної держави України підвищений інтерес визивають факти і історія боротьби українського народу за незалежність, в тому числі і трагічна доля анархіста і націоналіста Батька Махна, з якою можна ознайомитись в музеї його рідного міста Гуляй Поля, що знаходиться на незначній відстані від Бердянська.

На північному маршруті знаходяться такі цікаві для туристів об’єкти як меморіальний музей художника І.І.Бродського в с. Софієвка; пам’ятки природи: могили Бельмак (Горіла) і Токмак (Синя) – реліктові залишки Приазовського кристалічного масиву; курган Гостра Могила – пам’ятка ІІІ – І тис. до н.е. (с. Чапаєвка); екологічні пам’ятки – Бельманська лісова дача, еталон степового лісорозведення (с. Бельманка) та Кам’яні могили – філія Українського степового заповіднику, незначні гряди архейських відкладень з ділянками різнотравно-тіпчаково-ковильного степу.

Західний туристичний маршрут до м. Мелітополя може включати об’єкт “Кам’яна могила” – пам’ятка природи і первісного мистецтва, заповідник Інституту археології НАНУ (с. Терпіння). Тут виявлені унікальні наскальні зображення – петрогліфи, що відносяться до різних археологічних епох (ХІV – ХІІ тис. до н.е.). Цікавим об’єктом є комплекс історичних пам’яток в с. Мордвиновка – місце прориву німецької оборони на р. Молочній в 1943 р. та Мініхівські укріплення для оборони в російсько-турецькій війні 1735-1739 рр., а також екологічна пам’ятка – старобердянський державний лісовий заказник.

Східний туристичний маршрут – до Маріуполя. Він пролягає степом Ногайської орди і дає можливість ознайомитися з місцевістю, де відбулася горезвісна перша битва князів Київської Русі з першими загонами татаро-монголів на р. Калка (північніше м. Мелітополя). Туристичним об’єктом можуть бути потужні металургійні комбінати м. Маріуполя – ім. Ілліча та “Азовсталь”, визначні пам’ятки півдня Донбасу тощо.

Південний туристичний маршрут – до східного Криму. Це може бути захоплююча морська подорож з відвідуванням міста-героя Керч, на околицях якого була столиця Боспорського царства; древньої Феодосії (якій понад 2500 років) з картинною галереєю І.К.Айвазовського, будинком-музеєм Гріна; голубої затоки Коктебелю з винокомбінатом та будинком-музеєм поета Волошина; пам’ятника природи – погаслого вулкану Кара-Даг та древнього м. Судака із знаменитою генуезькою фортецею, місцем работоргівлі і бойових звитяг гетьмана Сагайдачного за звільнення українських бранців.

Можливі також короткотермінові тури в околицях м. Бердянська (автомобільні та верхово-кінні), морські прогулянки, змагання з рибної ловлі тощо.

Розважальна сфера одна із незаперечних умов відпочинку. Тому в м. Бердянську здійснюється піклування про цікаве різноманітне повноцінне дозвілля. Головними об’єктами надання розважальних послуг – міський палац культури, будинки культури заводів “Південгідромаш”, “Дормаш”, Першотравневого машинобудівного, “Нафтохімік”, музична і художня школи. Функціонує на набережній моря мальовнича естрада, яка виступає прямо в море. На сценах цих закладів часті гості відомі артисти України, країн СНД, кращі аматорські колективи. В місті проводяться фестивалі, масові заходи. Побудовано чудову набережну з оригінальними казковими садовими лавками. Встановлено ряд оригінальних пам’ятників, зокрема бердянському бичку-годувальнику, літературним героям Остапу Бендеру і Шурі Балаганову (“синам” лейтенанта Шмідта, який проживав у місті).

Центром і улюбленим місцем дозвілля є чудовий приморський бульвар для пішохідних прогулянок. З розважальною метою тут споруджено багато різноманітних об’єктів малої архітектури. Розвинута мережа вуличної торгівлі безалкогольними напоями, морозивом, працюють вуличні кафе, атракціони.

Ефективність функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу і реалізації його потенціалу значною мірою визначається рівнем розвитку і результативністю інфраструктури. В місті-курорті вона не може бути штучно відокремлена від інфраструктури життєзабезпечення міського населення та діяльності підприємств. Адже Бердянськ не лише курорт, а й значний промисловий центр Запорізької області, третій за кількістю жителів. Тут функціонують такі крупні підприємства як ПО “Азовкабель”, ВАТ “Азмол”, ВАТ “Першотравневий завод машинобудування”, ВАТ “Південдормаш”, заводи скловолокна, “Південгідромаш”, “Прилив”, агрокомбінат “Азовський”, винзавод, меблева і трикотажна фабрики, морський порт, рибопереробний завод, багато різноманітних підприємств харчової промисловості і побутових закладів. Таким чином, інфраструктура рекреаційно-оздоровчого комплексу, міста і його промислових підприємств створюють єдину систему.

Ефективне функціонування інфраструктури потребує чіткої координації дії окремих її ланок, приведення у відповідність потреби і оптимізації за складом функціональних ланок і її потужності. Зокрема це зумовлює попереджувальний розвиток водопостачання, каналізаційної системи і очисних споруд, комунального господарства, будівництва і ремонту доріг, створення кемпінгів і парковок для автомобілів, організації тимчасового розміщення рекреантів в оселях приватного сектору, продовольчого забезпечення населення і гостей в пікові періоди тощо. Ця проблема, окрім організаційного та адміністративно-управлінського аспектів, має ще й такий, як забезпечення інфраструктури трудовими ресурсами. Із майже 140 тис. жителів міста Бердянська понад 36 тис. пенсіонерів і 24 тис. дітей і підлітків. Це означає, що біля 60% населення міста – люди активного віку. Це висококваліфіковані спеціалісти різних видів економічної діяльності, що дозволяє успішно вирішувати поточні питання функціонування інфраструктури.

Одної із вихідних умов розвитку і функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів є транспортне забезпечення рекреантів в межах комплексу.

Бердянський рекреаційно-оздоровчий комплекс має добре розвинуті транспортні комунікації: місто Бердянськ має чотири під’їзди: залізничний і морський вокзали, аеропорт і автовокзал. В літній сезон вони виконують високий обсяг перевезень, працюють з напругою. Залізничний транспорт має вихід на Київ, придніпровський та донецький регіон, Москву. Автомобільний транспорт забезпечує безперебійний оперативний зв’язок з Дніпропетровськом, Запоріжжям, шахтарськими містами Донбасу. В місті функціонує розгалужена мережа автомаршрутів з невеликим інтервалом руху, включаючи і Бердянську Косу. Таксі функціонує цілодобово.



В межах рекреаційно-оздоровчого комплексу надійно працює розгалужена торгова мережа. В місті функціонують 1320 торгових закладів і 4590 приватних підприємців. До послуг городян і рекреантів 8 ринків, які функціонують в усіх мікрорайонах міста, на яких реалізуються дари полів і моря: м’ясо, бита птиця, м’ясовироби, різноманітна риба (в свіжому, копченому і консервованому вигляді), овочі, фрукти, яйця, кавуни, дині, продукти переробки тощо. Розвинута система громадського харчування: функціонує розгалужена мережа кафе, ресторанів, барів, кіосків, торгових палаток. Пристосовуючись до попиту, більшість з них працюють далеко за північ, а інші – цілодобово.

Таким чином, Бердянський рекреаційно-оздоровчий комплекс включає систему елементів, пов’язаних прямими та зворотними зв’язками. Елементами цієї системи є група відпочиваючих, природні та культурні ресурси, технічні засоби, обслуговуючий персонал, органи управління. Ця система функціонує як цілісна сукупність, але вона відкрита, має вхід (суспільні потреби) і вихід (показники ефективності виконання нею своїх функцій). Разом з тим цей комплекс виступає ядром економічної діяльності, що вирішує соціальні проблеми розвитку міста. В сучасних умовах, успішність діяльності визначається ефективністю використання наявного потенціалу і досконалістю фінансово-економічного механізму менеджменту у реалізації ринкових чинників і стимулів розвитку.
ч. 1
скачать файл

Смотрите также: