скачать файл
ч. 1

Абсолютні величини A: *характеризують розміри економічних явищ показників;

Балансовий метод – A: *зіставлення взаємопов’язаних показників господарської діяльності, що має на меті оцінку їх взаємного впливу, визначення резервів підвищення ефективності виробництва;

Бізнес-план – A: *ретельно підготовлений документ, який розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу.

Бюджет – *кількісний вираз плану, інструмент контролю та координації його виконання;

Бюджетування – це A: *процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням;

В процесі планування необхідно дотримуватися принципів: A: *загальних і специфічних;

Вибіркові дослідження A: *передбачають вивчення господарської діяльності підприємства на основі типових представників сукупності явищ, процесів, наприклад, на основі методів теорії ймовірності;

Види ефективності господарських рішень A: *організаційна, економічна, технологічна, соціальна, психологічна, правова, екологічна, етична, політична;

Види планів підприємства за об’єктом планування: A: *загальнофірмові, внутрішньо фірмові, цільові;

Види планів підприємства за тривалістю планового періоду A: *стратегічні плани; тактичні плани; оперативні плани;

Виробнича діяльність підприємства передбачає: A: *розробку програми випуску товарів (послуг) в поточному періоді і на перспективу, збалансування виробничих потужностей підприємства, обґрунтування обсягу виготовлення продукції (послуг) певної номенклатури й асортименту відповідно до потреб ринку;

Виробнича потужність - це: A: *максимальний обсяг випуску виробів, що його може виготовити підприємства за певний період.

Виробнича програма (план виробництва продукції) - це: A: *сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, а також належної якості, на певний календарний період (місяць, квартал, рік, кілька років);

Відносні величини A: *відображають рівень виконання планових завдань, дотримання норм, терміни зростання, структуру, питому вагу;

Головною метою економіки підприємства є: : *забезпечення найбільш оптимального співвідношення між затратами й результатами;

Господарське рішення - це A: *результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети підприємства;

Гранична норма заміни показує: A: *скільки натуральних одиниць одного ресурсу заміщується іншим з технічної точки зору;

Графічний метод – A: *геометричне зображення функціональної залежності за допомогою ліній на площині, що показує істотні зв’язки й відносини.

Динамічні ряди A: *відображають зміну значень показників у часі;

Діяльність, яка передбачає створення безпечних умов праці, забезпечення соціальних гарантій в межах норм чинного законодавства – це: A: *соціальна діяльність підприємства;

Для прогнозування в практичній діяльності застосовують методи A: *кількісні і якісні;

Для характеристики інформації з точки зору збільшення ймовірності досягнення мети використовують такі параметри, як: A: *обсяг, цінність, вірогідність, насиченість, відкритість.

До економічної діяльності відносять такі види операцій, як: A: *стратегічне, тактичне і операційне планування діяльності підприємства, складення бізнес-планів та формування бізнес-портфелів, здійснення належного обліку всіх виробничо-фінансових операцій, оформлення звітності за результатами господарської діяльності у визначеному періоді;

До загальних принципів планування відносяться: A: *наукова обґрунтованість планів; орієнтація планів на зростання кінцевих позитивних результатів господарської діяльності підприємства; оптимізація планів як неодмінна умова досягнення цілей підприємства у можливо короткі строки; забезпечення необхідної пропорційності у розвитку виробничих ланок підприємства; визначальна і пріоритетна роль перспективного планування порівняно з поточним;

До зовнішній чинників впливу на ефективність діяльності підприємства можна віднести: A: *державну економічну та соціальну політику, інституціональні механізми, інфраструктуру, структурні зміни в економіці;

До ключових принципів прогнозування господарських рішень відносяться: A: *системність, комплектність, неперервність, варіантність, адекватність, оптимальність, своєчасність, надійність, простота;

До моделі ціноутворення, що базується на витратах виробництва, відносять такі методи ціноутворення: A: *метод надбавок, метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал;

До основних джерел резервів зниження собівартості промислової продукції відносять: A: *збільшення обсягу її виробництва за рахунок повнішого використання виробничої потужності підприємства та скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, економного використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, устаткування, скорочення непродуктивних витрат, виробничого браку і так далі;

До основних принципів обґрунтування господарського рішення відносять: A: *всі відповіді вірні.

До спектру завдань маркетингової діяльності входять: A: *дослідження ринку товарів (послуг), розробка та впровадження ефективних заходів товароруху, здійснення рекламних кампаній, формування обґрунтованої цінової політики.

До специфічних принципів планування відносяться: A: *цільова направленість, системність, безперервність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, адекватність об’єкта і предмета планування;

Довготривала рівновага між експлуатацією ресурсів і розвитком суспільства називається: A: *стійкістю;

Додаткові витрати ресурсу на виробництво додаткової продукції, виражені у вартісній формі називають: A: *граничною вартістю фактора;

Доповнюючими видами продукції називають такі види продукції: A: *коли виробництво одного виду продукції не впливає на величину виробництва іншого виду продукції;

Економічна інформація – це A: *такий вид інформації, яка послідовно і повно відображає виробничо-господарську діяльність підприємства;

Економічна інформація ділиться на такі види: A: *планова, нормативно-довідкова, облікова;

Економічний аналіз – A: *виявлення економічних закономірностей і відповідних фактів економічної дійсності, дослідження протікання економічних процесів в залежності від причин, що їх породжують, і факторів, що на них впливають;

Економічний ефект від впровадження рішення - це A: *результат перевищення доходів від пропонованого рішення над видатками на його розроблення та впровадження;

Економія витрат на утримання основних засобів визначається з врахуванням: A: *первісної вартості непотрібних, зайвих, невживаних будівель, машин, устаткування, переданих в оренду або списаних та норми амортизації;

Економія витрат по оплаті праці визначається з врахуванням: A: *трудомісткості виробів до і після впровадження відповідних заходів, планового рівень середньочасової оплати праці і кількості запланованих до випуску виробів;

Економія загальногосподарських витрат визначається з врахуванням: A: *розумного скорочення апарату управління, економного використання коштів на відрядження, скорочення поштово-телеграфних і канцелярських витрат, скорочення втрат від псування матеріалів і готової продукції, оплати простоїв і ін.

Економія матеріальних витрат визначається з врахуванням: A: *витрат матеріалів на одиницю продукції відповідно до і після впровадження організаційно-технічних заходів та планових цін на матеріали;

Ефективним є рішення — A: *що приводить до потрібних і дієвих результатів;

Ефективність - це A: *найбільш загальна властивість будь-яких цілеспрямованих процесів, яка об'єктивно виражається ступенем досягнення мети з урахуванням витрат ресурсів і часу;

Ефективність інформації визначається A: *можливостями її використання в практичній діяльності, в прийнятті рішень;

За класифікацією, запропонованою Саймоном, до другого типу проблем, що потребують прийняття рішень в організаційному управлінні, належать: A: *неструктуровані (неформалізовані, якісно виражені) проблеми (задачі), для яких описані лише важливі ресурси, ознаки і характеристики, а кількісні залежності між ними невідомі;

За класифікацією, запропонованою Саймоном, до першого типу проблем, що потребують прийняття рішень в організаційному управлінні, належать: A: *добре структуровані (цілком формалізовані, кількісно сформульовані) проблеми, в яких суттєві залежності визначені настільки повно, що вони можуть бути виражені числами або символами, а тому легко стандартизуються та програмуються;

За класифікацією, запропонованою Саймоном, до третього типу проблем, що потребують прийняття рішень в організаційному управлінні, належать: A: *слабоструктуровані (змішані, на-півструктуровані) проблеми, що мають як кількісні, так і якісні елементи, причому маловідомі й невизначені акценти проблеми мають тенденцію домінувати;

Запас, потрібний на випадок можливої затримки надходження чергової партії матеріалів, називається: A: *страховим;

Запас, що забезпечує роботу підприємства в період між двома черговими надходженнями партій матеріалів називається: A: *поточним;

Запас, що створюється тоді, коли перед використанням матеріали потребують спеціальної підготовки, носить назву: A: *підготовчого;

Збільшення використання одного ресурсу за рахунок іншого має здійснюватись до тих пір: A: *поки його гранична норма заміни перевищує співвідношення цін на ці взаємозамінні ресурси;

Збільшення питомої ваги отриманих векселів в загальній сумі дебіторської заборгованості свідчить про: A: *підвищення її надійності і ліквідності;

Збільшення питомої ваги простроченої дебіторської заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості свідчить про: A: *зниження її надійності і ліквідності;

Збільшувати обсяг виробництва одного продукту за рахунок іншого необхідно до тих пір: : *поки гранична норма трансформації не перевищить співвідношення цін на ці види продукції;

Індексний метод – A: *заснований на оперуванні відносними показниками, що виражають відношення рівня даного явища до його рівня в минулому чи до рівня аналогічного явища, взятого за базовий;

Інноваційна діяльність підприємства включає:

Інтуїтивне рішення — A: *вибір, зроблений на основі відчуття того, що він є правильним;

Інформація – це: A: *взаємопов'язаний структурований потік (набір) даних про оточуюче середовище і процеси (об'єкти, факти, події, явища тощо), представлених у певному контексті для сприйняття людиною чи сп

Існування рішення як такого передбачає наявність певних елементів: A: *суб’єкт, що приймає рішення; об’єкт — виконавець рішення; предмет рішення; мета й причини розробки рішення;

Кількісні методи прогнозування базуються на: A: *інформації, яку можна отримати, знаючи тенденції зміни параметрів чи маючи статистично достовірні залежності, що характеризують продуктивну діяльність об’єкта управління;

Компліментарними видами продукції називають такі види продукції: A: *коли ріст обсягу виробництва одного виду продукції сприяє росту обсягу виробництва іншого виду продукції;

Конкуруючими видами продукції називають такі види продукції: A: *коли збільшення виробництва одного виду продукції зменшує виробництво іншого виду продукції;

Кредитна політики підприємства, яка пріоритетною метою кредитної діяльності ставить максимізацію додаткового прибутку за рахунок розширення обсягу реалізації продукції в кредит, не рахуючись з високим рівнем кредитного ризику, носить назву: A: *агресивної;

Кредитна політики підприємства, яка спрямована на мінімізацію кредитного ризику, носить назву: A: *консервативної;

Кредитна політики підприємства, яка характеризує типові умови її здійснення у відповідності з прийнятою комерційною і фінансовою практикою і орієнтується на середній рівень кредитного ризику при продажу продукції з відстрочкою платежу, носить назву: A: *помірної;

Критерій ефективності - це A: *міра ступеня досягнення мети, тобто відповідності реального і бажаного результатів господарського рішення.

Маржинальний дохід: A: *різниця між ціною і питомими змінними витратами;

Метод економічного аналізу – A: *сукупність прийомів і способів вивчення господарських явищ, діяльності підприємства, при допомозі яких показники розкладають на складові частини, порівнюють їх, визначають ступінь впливу складових частин на узагальнюючий показник і за підсумком проведених досліджень узагальнюють результати;

Метод порівняння – A: *розгляд одного явища в зв’язку з іншим для встановлення подібностей чи відмінностей, переваг чи недоліків між ними;

Метод ціноутворення згідно з яким визначається така точка ціни на кривій попиту, яка забезпечить максимальний прибуток у найближчій перспективі, носить назву: A: *методом максимізації поточного прибутку;

Метод ціноутворення при якому ціна встановлюється на основі конкурсу, який оголошує покупець (замовник) називається: A: *методом встановлення ціни на підставі торгів.

Метод ціноутворення, згідно з яким ціну товару визначають додаванням до витрат на його виробництво і збут певної надбавки називають: A: *методом надбавок;

Метод ціноутворення, при якому ціну встановлюють з урахуванням інтегрального показника конкуренто спроможності товару називають: A: *методом визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності товару;

Метод ціноутворення, при якому ціну встановлюють споживачі, змагаючись між собою за право купівлі якогось унікального товару називається: : *методом аукціону;

Метод ціноутворення, що встановлює ціну, яка дасть змогу покрити всі витрати й отримати заплановану норму прибутку на інвестований капітал називається: A: *методом забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал;

Методологічний підхід - визначає прогнозування як: A: *систематичний метод отримання оцінок майбутнього стану, що ґрунтується на аналізі спостережень за їх минулою поведінкою;

Модель ціноутворення, що базується на конкуренції включає: A: *метод ціноутворення на основі рівня поточних цін, метод визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності товару, метод встановлення ціни на підставі торгів;

Модель ціноутворення, що базується на попиті включає такі методи: A: *метод максимізації поточного прибутку,аукціон;

Назвіть абсолютні економічні показники, які характеризують результати діяльності підприємства: A: *обсяг виробленої та реалізованої продукції, валовий дохід та прибуток.

Назвіть класифікацію чинників зростання ефективності діяльності виробничо-економічних та інших систем за місцем реалізації в системі управління виробництвом: A: *внутрішні та зовнішні;

Невідповідність бажаного (нормативного) і фактичного рівнів досягнення мети – це: A: *проблема;

Необхідно збільшувати витрачання ресурсу на додаткову одиницю продукції до тих пір: A: *поки вартість граничного продукту від додатково одержаної продукції перевищує граничну вартість фактора від додатково можливого ресурсу;

Номенклатура продукції – це: A: *перелік найменувань виробів, завдання з випуску яких передбачено планом виробництва продукції;

Норма запасу визначається в таких одиницях вимірювання: A: *в днях;

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах оцінюється в: A: *в грошових одиницях вимірювання;

Обґрунтування прийняття рішення – це: A: *підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям і реально існуючим обмеженням;

Обґрунтування рішень щодо використання ресурсів надає змогу підприємствам: A: *використовувати ресурси до раціональної межі, не здійснювати їх марне витрачання, вміло комбінувати різні види ресурсів, знаходити ресурси, що дозволяють випускати найдешевшу продукцію;

Обґрунтування рішень щодо виробничих запасів надає змогу підприємствам: : *скоротити тривалість виробничого і всього операційного циклу, знизити рівень трансакційних витрат на їх зберігання, вивільнити із поточного

Обґрунтування рішень щодо політики ціноутворення надає змогу підприємствам: : *досягти кращих результатів господарської діяльності, забезпечити стійкий збут, отримати достатній прибуток за допомогою цін;

Обґрунтування рішень щодо розмірів дебіторської заборгованості надає змогу підприємствам: A: *раціоналізувати структури балансу підприємства і зміцнити його фінансову стійкість.

Обсяг продажів, при якому забезпечується повне відшкодування витрат підприємства називають: A: *всі відповіді вірні.

Оперативне планування діяльності підприємства – це A: *процес розробки заходів і дій для виконання завдань стратегічних і поточних планів.

Оптимальним є рішення — A: *найкраще відповідно до критерію оптимальності;

Основні етапи процесу прийняття господарського рішення: A: *підготовка, розробка, реалізація;

Остаточна конкретизація мети створення і майбутньої діяльності підприємства відбувається у:A: *бізнес-плані;

Період оборотності дебіторської заборгованості визначається: A: *як відношення середніх залишків дебіторської заборгованості, помножених на тривалість періоду, до суми кредитообігу за рахунками дебіторів (це час між відвантаженням товарів і отриманням за них готівки від клієнтів);

Під ефективністю господарського рішення розуміють: A: *сукупну результативність, отриману в результаті розробки, прийняття та реалізації рішення на підприємстві, яка визначається як відношення результату рішення до витрат, що обумовили його отримання;

Під ефектом розуміють A: *результат зіставлення нового стану явища після досягнення цілей, продиктованих потребами суб'єкта, з якістю його вихідного стану;

Під поточною дебіторською заборгованістю розуміють: A: *заборгованість юридичних і фізичних осіб певних сум грошових коштів і їх еквівалентів підприємству;

Планування – це A: *процес формування множинних цілей розвитку та засобів їх досягнення за певний період; воно зв’язує всі елементи виробництва у цілісну виробничо-господарську систему і забезпечує її необхідний передбачуваний розвиток, узгоджує потенційні можливості підприємства з потребами товарного ринку;

Показник, що характеризує приріст прибутку на одиницю приросту обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послу-носить назву: A: *операційний леверидж;

Предмет економічного аналізу – A: *господарські процеси, що відбуваються на підприємстві, тобто діяльність підприємства та її ефективність, які відображені в системі кошторисної, проектної, конструкторської, технологічної, облікової та позаоблікової інформації;

При збільшенні обсягу виробництва продукції змінні витрати: A: *зростають на весь обсяг;

При збільшенні обсягу виробництва продукції змінні витрати: A: *не змінюються на одиницю продукції;

При збільшенні обсягу виробництва продукції постійні витрати: A: *зменшуються на одиницю продукції;

При збільшенні обсягу виробництва продукції постійні витрати: A: *не змінюються на весь обсяг;

Прогноз – A: *науково-обґрунтоване (аргументоване, виражене в кількісній і якісній формах) достовірне судження (припущення) ймовірнісного характеру про можливий стан об'єкта в майбутньому або про альтернативні шляхи і терміни досягнення цього стану;

Процес організації виробництва і збуту продукції, орієнтований на задоволення потреб окремих споживачів і отримання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку визначає: A: *маркетингову діяльність підприємства;

Процес прийняття рішення – це: A: *сукупність взаємопов’язаних послідовних дій людини чи групи людей, які здійснюються з метою досягнення певних цілей і/або усунення чи запобігання проблемним ситуаціям.

Процес, здійснюваний на основі реалізації інвестицій з метою виконання обґрунтованих науково-технічних програм з гарантованими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво являє собою: A: *інноваційну діяльність підприємства;

Процесний підхід - визначає прогнозування як: A: *процес наукового дослідження ймовірнісних шляхів розвитку на основі причинно-наслідкових взаємозв'язків і закономірностей;

Результативним є рішення — A: *реалізація якого приводить до остаточних результатів;A: *сукупність його параметрів, що задовольняють конкретного споживача або їх групу та забезпечують реальність його впровадження;

Ринкова вартість додаткової кількості продукції, що отримується завдяки додатковим витратам ресурсу – це: A: *вартість граничного продукту;

Рішення – це A: *вибір альтернативного варіанту розв’язання тої чи іншої проблеми;

Рішення про те, до якого рівня потрібно використовувати даний ресурс, щоб досягти найбільшого ефекту в конкретно визначених умовах виробництва – це рішення типу: A: *«ресурс – продукт»;

Рішення про те, як правильно комбінувати взаємозамінні ресурси з метою досягнення максимального ефекту в заданих умовах – це рішення типу: A: *«ресурс - ресурс»;

Рішення, що дає змогу обрати ті види продукції, виробництво яких за певних умов є найбільш прибутковим – це рішення типу: A: *«продукт – продукт»;

Серед підходів до прогнозування, що набули широкого застосування в більшості досліджень, можна відзначити A: *методологічний і процесний;

Середні величини A: *використовуються для узагальненої характеристики масових, якісно однорiдних економічних явищ, показників, процесів;

Система взаємопов’язаних і взаємоузгоджених науково обґрунтованих поглядів та уявлень про управління діяльністю підприємства носить назву:A: *концепція;

Система операційних рішень включає господарські рішення щодо: A: *ресурсного забезпечення діяльності підприємства, технічної бази, організації і планування виробництва, результатів та ефективності виробництва;

Ситуація – це: A: *сукупність умов і обставин, які створюють певний стан (визначеності, ризику, невизначеності/неясності);

Співвідношення цін при обґрунтуванні рішення «ресурс-ресурс» показує: A: *скільки одиниць одного ресурсу заміщується іншим в умовах ринку;

Статут – A: *документ щодо доцільної розстановки об’єктів для раціональної діяльності;

Стиль прийняття рішення, що характеризується незначною терпимістю до двозначності та раціональним способом мислення називається: A: *директивним;

Стиль прийняття рішень, що свідчить про індивіда, який мислить інтуїтивно, проте відзначається низькою терпимістю є: A: *біхевіористичним.

Стійкість підприємства – це: A: *здатність системи зберігати свій працездатний стан з досягнення запланованих результатів при наявності різних впливів;

Стратегії «знімання вершків» та лідерства за якістю товару - це: A: *стратегії високих цін;

Стратегії ціноутворення, при яких ціни встановлюються на середньому рівні, що склався на ринку – це: : *стратегії нейтральних цін;

Стратегічний план підприємства – A: *сукупність взаємоузгоджених заходів і дій, що відображають довгострокові цілі та основні напрями діяльності з обґрунтуванням ресурсного забезпечення;

Стратегія ціноутворення – це: A: *основні напрями, заходи та методи, за допомогою яких може бути досягнута визначена мета цінової політики;

Сукупність комерційних і торговельно-технологічних заходів підприємства з доведенням виготовленої ним продукції до споживача являє собою: A: *комерційно-збутову діяльність підприємства;

Сукупність різновидів продукції кожного найменування, що різняться за відповідними техніко-економічними показниками носить назву: A: *асортимент;

Суть аналітичних методів розробки господарських рішень полягає у: A: *уявному розчленуванні досліджуваного об'єкта на складові частини, кожна з яких досліджується окремо з подальшим їх об'єднанням за допомогою синтезу для отримання потрібної інформації;

Суть витратного підходу у ціноутворенні: A: *за відправну точку приймає фактичні витрати підприємства на виробництво і реалізацію товарів;

Суть евристичних методів розробки господарських рішень полягає у: A: *стимулюванні творчого (образного) мислення в процесі прийняття рішень, що дає змогу генерувати нові ідеї;

Суть математичного моделювання господарських рішень полягає у: A: *підборі математичних схем, що адекватно описують процеси, які відбуваються реально.

Суть методів прогнозування при розробці господарських рішень полягає у: A: *розробці моделей розвитку об’єкта, яким управляють;

Суть ціннісного підходу у ціноутворенні: A: *націлений на забезпечення отримання більшого прибутку за рахунок досягнення вигідного для підприємства співвідношення «цінність/витрати».

Суцільні дослідження A: *вивчають усю сукупність явищ, що характеризує конкретний напрям виробничо-господарської діяльності підприємства;

Тактика ціноутворення – це : A: *набір конкретних практичних способів управління цінами на продукцію підприємства, які використовуються для вирішення задач, поставлених перед спеціалістами з ціноутворення;

Тактичний план підприємства – A: *певна сукупність кількісних, якісних та ресурсозабезпечувальних завдань, що конкретизують і доповнюють стратегічний його план на більш короткий проміжок часу;

Цінові стратегії – це: A: *обґрунтований вибір ціни із декількох варіантів, спрямований на досягнення максимального прибутку для підприємства;

Цінові стратегії, які залежать від еластичності попиту, структури витрат та рівня конкуренції – це: A: *стратегія низьких цін і стратегія високих цін;

Час зберігання сировини і матеріалів на складі від моменту їх надходження до передачі у виробництво називають: A: *періодом оборотності запасів;

Чинники зростання ефективності діяльності виробничо-економічних та інших систем за видами витрат і ресурсів: A: *зростання продуктивності праці, зниження фондомісткості, матеріаломісткості, зарплато місткості продукції, раціональне використання природних ресурсів.

Чинники зростання ефективності діяльності виробничо-економічних та інших систем за напрямами розвитку та вдосконалення виробництва (діяльності): A: *прискорення науково-технічного та організаційного прогресу, підвищення якості й конкурентоспроможності продукції(послуг), розвиток та вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності;

Що є основною метою діяльності підприємства? A: *задоволення суспільних потреб та отримання прибутку;

Які абсолютні показники характеризують наявні виробничі ресурси підприємства: A: *середньооблікова чисельність працівників, вартість основних фондів, середній залишок оборотних коштів;

Які відносні показники характеризують ефективність діяльності підприємства: A: *показники рентабельності та ефективності інвестицій, продуктивність праці, фондовіддача, коефіцієнт оборотності оборотних коштів; .

Які процедури відповідають етапу вибору рішення: A: *визначення критеріїв вибору, вибір рішень, відповідних критеріям, оцінка можливих наслідків,вибір кращого рішення;

Які процедури відповідають етапу організації виконання рішення та його оцінки: A: *план реалізації обраного рішення, контроль ходу реалізації рішення, оцінка розв’язання проблеми та виникнення нової ситуації.

Які процедури відповідають етапу постановки задачі: A: *виникнення нової ситуації, виявлення проблеми, збір необхідної інформації, опис проблемної ситуації;

Які процедури відповідають етапу розробки варіантів рішення: A: *формулювання вимог, обмежень, збір необхідної інформації, розробка можливих варіантів рішення;

Якісні методи прогнозування базуються на: : *експертних оцінках фахівців у сфері прийнятих рішень;



Якість інформації визначається A: *адекватністю відображення реальної дійсності;
ч. 1
скачать файл

Смотрите также: