скачать файл
ч. 1 ч. 2 ... ч. 9 ч. 10


1

57

Змн.



Лист

Розроб.


Доля В. А.

Реценз.
Н. Контр.


№ докум.

Підпис


Дата

Арк.


ІК51.07000.001 ПЗ

Перевір.


Остапченко К.Б.

Затверд.



Пояснювальна записка






Літ.

Аркушів



Зміст

Пояснювальна записка 1

2



Перелік скорочень 3

Вступ 4

1. Аналіз задач проектування системи оперативного управління ГВС 7

1.1.Опис ГАД як об’єкта управління 7

1.2. Постановка задач проектування СОУ ГАД 13

1.3. Аналіз та вибір методів дослідження 15

2. Проектування алгоритмічного забезпечення системи оперативного управління 20

2.1. Розробка інформаційних структур даних задач проектування 20

2.2. Складання розкладу роботи технологічного обладнання 28

2.3. Розробка алгоритму транспортного обслуговування ГВС 36

2.4. Вибір найкращого розкладу робіт 41

Послідовність деталей, що обробляються на ГВМ 43

РШ1 44

РШ2 44

РШ3 44

Послідовність деталей, що обробляються на ГВМ 44

РШ1 44

РШ2 44

РШ3 44

2.5. Синтез сіткової моделі функціонування обладнання ГВС 45

3. Розробка програмного забезпечення підсистем СОУ ГВС 68

3.1 Призначення і область застосування програмного забезпечення 68

3.2. Опис процесу роботи з комплексом ПЗ «СОУ ГАД» 69

3.3. Аналіз моделювання мережі 71

Кінцеві положення фішок 71

Висновки 75

Список використаних джерел 78

Додатки 80




Перелік скорочень


АС – автоматизований склад

АТМ – автоматизований транспортний модуль

ГАД - гнучка автоматизована ділянка

ГВС – гнучка виробнича система

ГВМ – гнучкий виробничий модуль

РШ – робот штабелер

СОУ - системи оперативного управління

ТУ – технологічне устаткування



Вступ


На початку розвитку автоматизації виробництва головною задачею було збільшення обсягу випуску досить обмеженого кола товарів зниженням питомих витрат на виробництво одиниці товару. Основний спосіб розв’язку цієї задачі полягав у поглибленні поділу праці, коли робітник з відносно вузькою спеціалізацію виконував багаторазово повторювані найпростіші операції, не потребуючи високої кваліфікації. Відбувалися стандартизація товарів, збільшення числа окремих деталей і операцій техпроцесу їх виготовлення, уніфікація виробництва. Однак у подальшому почалися зміни в структурі попиту, коли первинні потреби були задоволені масовим виробництвом основних видів товарів, і почалася диференціація попиту за номенклатурою товарів та їх якістю. Одночасно в середині самого виробництва з’явилися фактори, що сприяли переходу до нової моделі виробництва і визначили потенційну перспективність гнучких виробничих систем.

Таким чином, виникло соціально-економічне замовлення суспільства на створення комплексно-автоматизованих виробництв на базі гнучких комп’ютеризованих систем (ГКС), яке можна реалізувати як сучасним рівнем науково-технічних знань, так і рівнем розвитку технічних засобів.

Найвищим рівнем автоматизації гнучких виробничих систем є створення систем оперативного управління на базі обчислювальної техніки. Такі системи дозволяють автоматизувати процеси планування завантаження технологічного устаткування, регулювати якнайкраще запаси матеріалів, підтримувати ритмічний хід виробництва.

В даному проекті розглядається саме цей рівень автоматизації гнучких виробничих систем. Виходячи з цього, темою даного курсового проектування є створення алгоритмічного та програмного забезпечення системи оперативного управління (СОУ) гнучким автоматизованим підпрозділом (цехом, ділянкою, лінією). За змiстом завдання постає як комплексне за рахунок послідовного розв`язання взаємопов`язаних задач з розробки підсистем оперативно-календарного планування для організаційного рівня, оперативно-диспетчерського управління для технологічного рівня виробництва та імітаційного моделювання роботи ГВС для виконавчого рівня верифікації роботи обладнання.

Кінцева мета проектування – це отримання даних для оперативного управління на гнучкій автоматизованій ділянці, що забезпечать безперебійне виконання виробничого циклу.

Результати отримані в курсовому проекті можуть бути використані для організації роботи устаткування на гнучкій автоматизованій ділянці.



1. Аналіз задач проектування системи оперативного управління ГВС




    1. Опис ГАД як об’єкта управління

ГАД – це виробнича система, в якій реалізується автоматизоване групове багатономенклатурне виробництво, що оперативно переналагоджується у визначеному параметричному діапазоні продукції через синхронну роботу всіх функціональних модулів за допомогою системи оперативного управління.

Визначимо вхідні дані, необхідні для проектування системи управління виробничою ділянкою, такі як: номенклатура деталей обробки, послідовність операцій для кожної деталі, кількість транспортних модулів та схему здійснення транспортування об’єктів виробництва.

Номенклатура деталей, оброблюваних на ділянці, зведена в табл.1, де операції Ті – токарські, Сі – свердлильні, Фі – фрезеруваль-ні, Рі – операції нарізки різьблення.

Таблиця 1

Номенклатура деталей обробки



Деталь №1 (Д1)

Т2 Т3 Т4 С1 С2 Р1 Ф1 Ф2

Деталь №2 (Д2)

Ф2 Ф3 С3 Т2 Т3 Т4 С1 С2

Деталь №3 (Д3)

Ф2 Т4 С1 С2 Т1

Деталь №4 (Д4)

Т1 Ф1 Ф2 Т4 С1 С2 Т2 Т3

Деталь №5 (Д5)

Т1 Ф1 Т4 С1 С2

Деталь №6 (Д6)

Т2 Т3 Ф1 Ф2 Р1 Т4 С1 С2

Деталь №7 (Д7)

Т4 С1 С2 Ф1 Ф2

Деталь №8 (Д8)

Т3 Т2 Т4 С1 Ф1 С2 Р2

Деталь №9 (Д9)

Т1 Т3 Т2 Т4 С2 Р2

Деталь №10 (Д10)

Т5 Т1 Т3 Т2 Т4

Деталь №11 (Д11)

Т1 С2 Т3 Т2 Т4 С1 Ф1

Деталь №12 (Д12)

Т1 С2 Р2 Т3 Т2 Т4

Деталь №13 (Д13)

Т1 С1 Ф1 Т3 Т2 Т4

Деталь №14 (Д14)

Т3 Т2 Т4 С2 Р2

До складу гнучкої виробничої ділянки належать: 5 гнучких виробничих модулів; один автоматизований склад, що виступає в ролі центрального нагромаджувача для проміжного збереження об'єктів виробництва; 3 автоматизованих транспортних модулі, що обслуговують ГВМ. Схема здійснення транспортування об’єктів виробництва – кільцева.

Схема розбивки ГВС на ГВМ представлена на рис.1.

Рис. 1. Структурно-технологічна схема ГВС

Схема виробничої ділянки ГВС, яка є складовою частиною структурно-компонувальної схеми ГВС, представлена на рис.2. Вона відображає, що дана виробнича ділянка містить АСД з двома накопичувачами, що дозволяє нагромаджувати об’єкти виробництва для проміжного зберігання; АСД обслуговує один АТМ; до виробничої ділянки належать 5 ГВМ, причому 1-ий, 2-ий, 3-ій і 5-ий мають по 2 накопичувача (вхідний і вихідний відповідно), а 4-ий – 1 накопичувач, який служить вхідним і вихідним одночасно. Це зумовлено кількістю деталей, що надходять на обробку на відповідний ГВМ: на ГВМ із двома накопичувачами випадає більше навантаження. Деталі надходять в накопичувачі для подальшої обробки згідно технології, а після завершення обробки тимчасово зберігаються для подальшого транспортування на інше технологічне обладнання. Це дозволяє спочатку привезти наступну деталь для обробки, а потім вивезти ту, що чекає на подальшу обробку. Проте, на функціонування накопичувачів та роботу ГВМ накладаються деякі обмеження, пов‘язані із забезпеченням вимог на порядок ініціювання технологічної операції на обладнанні. Це:

- транспортний модуль не може привезти наступну деталь на обробку, поки завантажений вхідний накопичувач;

- обробка деталі з вхідного накопичувача не може початися на ГВМ, поки зайнятий вихідний накопичувач;

- після завершення обробки деталь одночасно надходить до вихідного накопичувача.

Задачею АТМ є переміщення об’єктів виробництва між складом і виробничими модулями. Кільцева схема транспортування об’єктів виробництва робить можливим одночасне переміщення великої кількості транспортних засобів.


Рис. 2. Схема виробничої ділянки ГВС
Основні параметри виробничого процесу зведені у табл.2:

Таблиця 2

Параметри виробничого процесу


Найменування параметра

Позначення

Одиниця виміру

Значення

Середня трудомісткість обробки однієї деталеустановки

tоб

год

0,4

Час завантаження ГВМ

tз

хв

4

Час розвантаження ГВМ

tр

хв

3

Час на операцію взяти/поставити

tвз/п

хв

0,13

Середня довжина переміщення

lcp

м

20

Середня швидкість переміщення

vcp

м/хв

40

Таким чином, ми повністю підготували дані для подальшого вирішення поставлених задач.




ч. 1 ч. 2 ... ч. 9 ч. 10 следующая страница >>
скачать файл

Смотрите также: